9 грудня 2009 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого: Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В.
Ткачук О.О.
при секретарі: Прієшкіної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 липня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення права користування майном - житловим приміщенням (права сервітуту),
встановила:
21.04.2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд встановити сервітутне право - право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, а саме: житловими кімнатами 1-4, 1-5, коридором 1-2, кухнею 1-б, коридором 1-1, ванною кімнатою 1-3, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що їй на праві власності належала ? частина цього будинку, у 1999 році позивачка захворіла і весь час їй допомагала племінниця з її чоловіком ОСОБА_6, ОСОБА_5 10.05.2000. року за договором купівлі-продажу позивачка передала належну їй частку будинку у власність відповідачу ОСОБА_5 Сторони у добровільному порядку встановили такий порядок користування вказаним будинком, за умовами якого позивачка мешкає у відособленій його частині, яка складається з вказаних приміщень, відповідно технічного паспорту 5.04.2000 року. У зв'язку зі скрутним становищем відповідача постало питання про подальше проживання позивачки в частині, де вона фактично проживає, тому просила у судовому засіданні визнати за нею право користування цим приміщенням довічно.
Відповідач ОСОБА_5 позов ОСОБА_4 визнав, пояснив, що за домовленістю між сторонами після відчуження належної позивачці частки у будинку АДРЕСА_1 вона продовжила проживати в тій частині будинку, якою вона користувалась й раніше, спору щодо визначення складу цих приміщень між сторонами не існує, він не заперечував проти визнання за позивачкою права користування житловим приміщенням довічно.
Головуючий у першій інстанції - Погрібний С.О. Справа № 22-ц-5629-09
Доповідач - Косогор Г.О. Категорія - 41
Відповідачка ОСОБА_6, залучена до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки є співвласником будинку АДРЕСА_1, позов ОСОБА_4 визнала, пояснила що за домовленістю між сторонами після відчуження належної позивачці частини будинку АДРЕСА_1 вона продовжила проживати у тій частині будинку, якою вона користувалась й раніше, спору, щодо визначення складу цих приміщень між сторонами не існує, вона не заперечувала проти визнання за позивачкою права користування житловим приміщенням довічно.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2006 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення права користування майном - житловим приміщенням (права сервітуту) задоволено. Встановлено на користь ОСОБА_4 право довічного користування (право особистого довічного сервітуту) житловими приміщеннями в будинку під АДРЕСА_1, позначеними в його технічному паспорті від 5.04.2000 року - 1-1 коридор площею 4,1 кв.м., 1-2 - коридор площею 2,6 кв.м., 1-3 -санвузол площею 2,9 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 7,3 кв.м., 1-5 -житлова кімната площею 14,3 кв.м., 1-6 кухня площею 5,2 кв.м. Зобов”язано КП “ОМБТІ та РОН” зареєструвати за ОСОБА_4 право довічного користування ( право особистого довічного сервітуту) житловими приміщеннями в будинку під АДРЕСА_1 в м.Одесі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 липня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважають, що цим рішенням суд вирішив питання про їх права та обов”язки, а вони не були залучені до участі у розгляді справи.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2009 року рішення суду першої інстанції від 18 лютого 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 30 вересня 2009 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, районний суд виходив з того, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені позивачкою та визнані відповідачами.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносинь.
Так судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується, що за договором купівлі-продажу від 13 травня 2000 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останній набув право власності на 1/ 2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1.
Після відчуження своєї частини зазначеного житлового будинку позивачка продовжувала проживати у тій частині будинку, якою користувалася раніше, зобов”язання не перешкоджати у її проживанні в цій частині будинку сторонами зафіксовано в договорі від 10.05.2000 року ; такі обставини визнаються сторонами, тому відповідно ст.61 ЦПК України суд обгрунтовано визнав ці обставини такими, що не потребують доказування, а тому -доведеними.
Відповідно до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене, зокрема щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Враховуючи наведене, суд дійшов до правильного висновку про задоволення вимог ОСОБА_4
Посилання апелянтів на те, що вказане рішення суду впливає на їх права, судова колегія не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_3. та ОСОБА_2 кредитори ОСОБА_5, права власності на об”єкт сервітутного права не набули, а тому їх права та обов”язки при вирішенні справи не порушуються.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Г.О. Косогор
Судді: Н.В. Ісаєва
О.О. Ткачук