2 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого : Косогор Г.О.
суддів : Ткачук О.О.
Ісаєвої Н.В.
при секретарі : Прієшкіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Ові-діопольського районного суду Одеської області від 21вересня 2009 року та ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, відділу Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
встановила :
У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, відділу Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якому просить усунути перешкоди у користуванні її земельною ділянкою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року накладено арешт на земельну ділянку № 5, що належить ОСОБА_8 на підставі державного акту серії ЯГ № 959215, на земельну ділянку № 6, що належить ОСОБА_3, на підставі державного акту серії ЯЄ № 659437, та на земельну ділянку № 22, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії III-ОД № 039626, що розташовані на території АДРЕСА_1.
Заборонено відділу Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області здійснювати будь-які дії щодо укладення договорів оренди, підписання будь-яких документів стосовно зазначених земельних ділянок, складання, реєстрації та видачі державних актів на
Справа № 22-ц -5308-09, № 22-ц - 5309 -09 Головуючий 1-ої інстанції: Гандзій Д.М.
Категорія - 7 Доповідач : Косогор Г.О.
право власності на земельні ділянки № 5,6,22, що розташовані на території АДРЕСА_1 . Строк пред'явлення до виконання три роки .
02 жовтня 2009 року до Овідіопольського райсуду надійшла заява позивачки про скасування заходів забезпечення позову, у зв'язку з тим, що вказана ухвала була винесена суддею одноособово.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року заява позивачки ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 21 вересня 2009 року, - задоволена .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 принесена апеляційна скарга на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року, в який ставиться питання про скасування ухвали у зв”язку з порушенням норм права та відмову в забезпеченні позову.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржили ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що з”явився, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -відхилити, з наступних підстав.
Судова колегія вважає, що наявність ухвали від 13 жовтня 2009 року не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 21 вересня 2009 року, яка винесена з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що при викладених обставинах може утруднитися можливе виконання рішення суду.
Відповідно до роз”яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з”ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд зазначені вимоги не врахував, в порушення порядку, визначеному ст.209 ЦПК України, не навів мотивів із яких дійшов висновку про обгрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Матеріали справи свідчать про те, що спірні правовідносини стосуються використання земельної ділянки, належної позивачу. Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, який видано ОСОБА_6 19 вересня 2008 року, на підставі рішення 17 сесії V скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 3 вересня 2008 року № 1141 вказано цільове призначення земельної ділянки площею 1,70 га, розташованої на території АДРЕСА_1, ділянка №24 для розміщення торгово - логістично -складського комплексу.
Згідно Державному акту серії 111 -ОД № 03926 на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_2, до якої заявлено позов, вона є власником земельної ділянки площею 1,70 га, розташованої на території Таїровської селищної ради, поле 1117, ділянка №22, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно Державному акту серії ЯЄ № 659437 ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,69 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив №17, ділянка №6 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно Державному акту серії ЯГ № 959215 ОСОБА_8 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,69 га, яка розташована на теріторії Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив №17, ділянка №5.
Як вбачається з позову ОСОБА_6 заявлені нею позовні вимоги стосуються лише відповідача - відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області. Ніяких вимог до фізичних осіб -ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у позові не міститься.
Вимоги до відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області також не конкретні. У позові ставиться питання про зобов”язання відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою №24, розташованою за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, що належить ОСОБА_6 на праві власності. Однак не вказано яким чином потрібно усунути перешкоди, котрі на думку позивача складаються у тому, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 намагаються змінити цільове призначення земельних ділянок, що розташовані по сусідству з її земельною ділянкою, не доглядають за ними.
Викладені в позові обставини ніяким чином не підтверджені, суперечать матеріалам, доданим до позовної заяви. Так, відповідно до схеми меж земельних ділянок масиву 17, на якому розташовані вказані вище земельні ділянки, вони не є такими, що розташовані по сусідству. Будь-яких доказів про неналежне використання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, належних ним земельних ділянок, а саме не за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до позовної заяви не додано.
Надаючи письмові пояснення на позов, представник відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області вказує на те, що в межах наданих законодавством повноважень до обов”язків відділу не входить повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Та також звертає увагу суду на те, що жодне з наведених в позовній заяві тверджень не підтверджено ні документами ні іншим засобом. Жодного доказу, з якого вбачається що саме відділ здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою №24 смт. Таїрове -не має. Вважає позовну заяву безпідставною.
Відповідно до вимог ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов”язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов”язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов”язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов”язків в межах, визначених законодавством, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
З огляду на наведене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що подаючи заяву про забезпечення позову вказаним вище способом ОСОБА_6 недобросовестно використала свої права.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Данні вимоги закону та інші процесуальні норми, якими передбачено забезпечення позову залишилися поза увагою суду першої інстанції. Розгляд заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову проведено недбало. Ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Скасовуючи ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року, апеляційний суд відмовляє ОСОБА_6 у задоволенні її заяви про забезпечення позову.
Розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх клопотання про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, відділу Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою судова колегія вважає заяву безпідставною, а апеляційні скарги не обгрунтованими.
Згідно вимог ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Статтею 26 ЦПК України передбачений склад осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи та апеляційних скарг, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відносяться до кола осіб, які приймають участь у справі за позовом ОСОБА_6 самостійними вимогами до суду вони також не зверталися.
За таких обставин, апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню. Колегія суддів відмовляє у клопотанні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 293,304, 307,312, 313, 315, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21вересня 2009 року - задовольнити.
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року - відхилити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21вересня 2009 року - скасувати.
Зняти арешт на земельну ділянку № 5, що належить ОСОБА_8 на підставі державного акту серії ЯГ № 959215, на земельну ділянку № 6, що належить ОСОБА_3, на підставі державного акту серії ЯЄ № 659437, та на земельну ділянку № 22, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії III-ОД № 039626, що розташовані на території АДРЕСА_1.
Скасувати заборону відділу Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області здійснювати будь-які дії щодо укладення договорів оренди, підписання будь-яких документів стосовно зазначених земельних ділянок, складання, реєстрації та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки № 5,6,22, що розташовані на території АДРЕСА_1. Строк пред'явлення до виконання три роки .
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року - залишити без змін.
В заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий : підпис Г.О.Косогор
Судді : підписи О.О.Ткачук
Н.В.Ісаєва
“ З оригіналом згідно”
Суддя________________________________( Г.О.Косогор)