18 листопада 2009 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого: Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В.
Ткачук О.О.
при секретарі: Прієшкіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2009 року по справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_2, з участю третіх осіб без самостійних вимог: Одеської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Одеської міської ради - про зобов'язання знести самочинне будівництво та за позовом третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про зобов'язання не перешкоджати в здійсненні права власності та користування, зобов'язання демонтувати самовільну будову, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звернулося до суду
з позовними вимогами в яких просить зобов'язати відповідачку за власний рахунок знести самочинне будівництво - незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачка без дозвільних документів на проектування та проведення будівельних робіт, самовільно розпочала будівництво житлового будинку. На попередження щодо знесення самовільного житлового будинку не реагує. Дана обставина стала підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримала просила позов задовольнити.
Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час розгляду справи пред'явили позовні вимоги на предмет спору, в яких просили зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 в здійсненні права власності, а ОСОБА_4 у здійсненні права користування в будинку № 50 по вулиці Четвертій в м. Одесі, зобов'язавши її демонтувати у відповідність до БНіП конструктивні елементи самовільної будови, розташованої на суміжній земельній ділянці
Справа № 22-ц- 3854-09 Категорія - 6
Головуючий у першій інстанції - Малиновський О.М. Доповідач Косогор Г.О.
по вулиці Четвертій 50 в м. Одесі, стягнувши на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1700 гривень, на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1700 гривень та матеріальну шкоду в розмірі 1000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, площею 513 кв.м. Між жилим будинком ОСОБА_3 та жилим будинком ОСОБА_2 було встановлено паркан. Такий порядок користування земельною ділянкою було визначено між колишнім власником частини домоволодіння та ОСОБА_6 Проте, ОСОБА_6 без погоджувальних та дозвільних документів провела забудову нового жилого будинку на межі частини домоволодіння належного ОСОБА_3 тим самим порушив його права на здійснення ним прав власності. Дана забудова затіняє вікна його будинку, створює загрозу заподіяння шкоди будинку ОСОБА_3 та загрозу для життя та здоров'я членів його родини. Внаслідок самовільної будови, ОСОБА_2 нанесла шкоду сину ОСОБА_4 - ОСОБА_7, яка виникла в зв'язку з обвалом будівельних лесів та сміття на голову малолітнього, що стало причиною заподіяння шкоди здоров'ю малолітнього. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідачка та її представники у судовому засіданні пред'явлені первісні позовні вимоги та позовні вимоги третіх осіб не визнали в повному обсязі пославшись у судовому засіданні на те, що ОСОБА_2 зверталась до позивача з заявами про видачу їй дозволу на проектування та будівництво. Проте позивачем у видачі дозвільних документів було відмовлено. На думку відповідачки нею проводиться реконструкція старого будинку, а не забудова нового. Родиною ОСОБА_7 також на земельній ділянці проводиться самочинна забудова житлового будинку.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2009 року позовні вимоги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради було задоволено. ОСОБА_2 було зобов'язано знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва - незавершений житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради понесені судові витрати в розмірі 7,50 гривень та на користь держави несплачене держане мито в розмірі 8.50 гривень. В задоволені позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_8 - про зобов'язання не перешкоджати в здійсненні прав власності та користуванні, зобов'язання демонтувати самовільну будову, стягнення матеріальної та моральної шкоди - було відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постановити ухвалу, якою рішення місцевого Суворовського районного суду м. Одеси від 25.05.2009 р. по справі за № 2-1237/9 скасувати, провадження по справі закрити.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, що з'явилась, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позов Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради районний суд виходив з того, що факт самочинного будівництва ОСОБА_2 Жилого будинку без дозвільних документів та належним чином затвердженого проекту на будівництво достовірно встановлено. А відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов”язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 14.12.2006 р. посвідченого державним нотаріусом Четвертої Одеської державної нотаріальної контори Петровського Н.В., реєстровий №2-1795, є власником 47/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 Інші 53/100 частини домоволодіння належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шевиріною А.О., реєстраційний № 6463.
ОСОБА_2, як власник частини домоволодіння, самовільно, без дозвільних документів в лютому 2008 р. розпочала забудову нового житлового будинку. Таке будівництво продовжується до цього часу. Дана обставина підтверджується приписом управління архітектури та містобудування за червень 2008 р. про зобов'язання представити проектно-правову документацію на будівництво (а.с.9), приписом інспекції ДАК в Одеській області від 04.05.2008 р. про зобов'язання усунути виявленні порушення при будівництві без дозвільних документів в строк до 05.06.2008 р. (а.с.10), актами перевірки про виявлення самовільної забудови двохповерхового будинку без дозвільних документів з боку ОСОБА_2 (а.с.11,12), фотознімками, з яких вбачається, що ОСОБА_2 проводить забудову нового житлового будинку, конструктивна схема якого не пов'язана зі старим її будинком (а.с.14-23), листом Прокуратури Одеської області від 12.05.2009 р. № 7/1-157-09 про наявність виявлених фактів самочинного будівництва ОСОБА_2 жилого будинку та її притягнення до адміністративної відповідальності, особистими поясненнями ОСОБА_2 наданих о/у Суворовського РВ ОМУ 22.07.2008 р., з яких вона особисто підтвердила відсутність дозвільних документів на проведення будівництва(а.с.117)
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Посилання апеляційної скарги на порушення норм процесуального права при розгляді справи, а саме, не притягнення до участі у справі матері ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та інші, судова колегія не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушення прав вказаної особи. Окрім того, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 здійснює реконструкцію, а не самовільне будівництво суперечать зібраним по справі доказам.
Правових підстав для закриття провадження по справі, як того просить апелянт, судова колегія не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги також суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 травня 2009 року відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Г.О. Косогор
Судді: Н.В. Ісаєва
О.О. Ткачук