14 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого : Косогор Г.О.
суддів : Ткачук О.О.
Ісаєвої Н.В.
при секретарі : Прієшкіної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м.Одеси від 17 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, 2000 року народження, до Комунального підприємства «Домоуправління № 18», з участю третьої особи Одеської міської ради, про визнання права користування,
встановила :
Позивачі звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача про визнання права користування, посилаючись на те, що в березні 1992 року, позивачу ОСОБА_2, як звільненому з скороченням штатів військовослужбовцю, потребуючому першочергового житлового забезпечення, на склад сім'ї було надано три кімнати в комунальній квартирі АДРЕСА_1.
В 2000 році, після народження доньки ОСОБА_5 позивачам було приєднано інші вільні кімнати комунальної квартири, в якій вони проживають однією сім'єю до цього часу, здійснюють передбачені для наймачів житла зобов'язання, поточний ремонт, оплачують житлово-комунальні послуги, мають відповідний особистий рахунок для розрахунків за житлово-комунальні послуги. Проте, незважаючи на тривалі відносини найму спірного житла житлова організація, відповідач - Комунальне підприємство «Домоуправління № 18», права позивачів щодо постійного користування спірним житлом не визнає, від реєстрації позивачів ухиляється, позивачі вимушені формально реєструватися за іншою адресою і звертатися за судовим захистом.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, на підтвердження відносин найму надав суду оригінали абонентських книжок.
Головуючій у суді 1 -ої інстанції - Домусчі С.Д. Категорія - 41
Доповідач - Косогор Г.О. Справа № 22-3367 -09
Представник відповідача - Комунального підприємства «Домоуправління № 18» в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмове заперечення, яке підтримав, просив суд у задоволені позову відмовити посилаючись на те, що позивачі дійсно проживають і користуються спірною квартирою, проте ця квартира перебуває на балансі відповідача, віднесена до маневрового житлового фонду, користування яким має тільки тимчасовий характер і регулюється Інструкцією «Про порядок використання маневрового відселенського фонду», затвердженої рішенням виконкому Одеської міської ради № 729 від 03.10.1968 року. Згідно Інструкції постійне користування житловими приміщеннями маневрового відселенського фонду не передбачене.
Представник третьої особи - Одеської міської ради проти задоволення позову заперечував з наведених відповідачем підстав, в задоволені позову просив відмовити, додатково пояснивши, що спірна квартира віднесена до комунального житлового фонду, знаходиться у віданні Одеської міської ради, і її використання має здійснюватися відповідно до вимог Житлового кодексу України. Крім того, представник третьої особи заявив, що фактичне користування житлом підтверджується реєстрацією, яку позивачі мають в іншому житловому приміщені, і це спростовує їх проживання і користування спірною квартирою.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право користуватися квартирою АДРЕСА_1
На вказане рішення суду принесена апеляційна скарга Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, в якій воно просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2007 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з”явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження ; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин ; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити ; як розподілити між сторонами судові витрати ; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення ; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Однак у порушення вимог ст.214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення не встановив фактичні дані, які підлягали встановленню, зокрема : які правовідносини виникли у сторін, яка правова норма регулює ці правовідносини і підлягає застосуванню, чи є комунальне підприємство “Домоуправління №18” належною стороною у спорі на час його вирішення судом.
Так, судом встановлена наявність спору щодо права ОСОБА_2 на користування квартирою АДРЕСА_1, в яку він з родиною вселився без належно оформленого ордеру у 1990 році, а в червні 1998 року начальником управління житлово-комунального господарства та паливного- енергетичного комплексу Одеської міської ради було погоджено питання про продовження строку їх тимчасового проживання до кінця 1998 року.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірна квартира віднесена до комунальної власності та перебуває на балансі відповідача -КП “Домоуправління №18”. Спеціальний, відмінний від звичайного, статус квартири відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування не встановлювався та не реєструвався. При вселенні позивачів, будь які відмінні від загальних, умови користування спірним приміщенням, сторонами не встановлювалися. Тому за висновком суду позивачі правомірно отримали квартиру АДРЕСА_1, вселилися користуються нею на умовах безстрокового користування -найму і мають всі права, передбачені для користувачів державним та громадським житловим фондом.
Задовольняючи позов, суд фактично вирішив питання про надання жилого приміщення позивачам, що не входить до його компетенції, пославшись лише на загальні норми ( ст.ст. 9,31,45 ЖК України).
Проте суд не прийняв до уваги пояснення представника Одеської міської ради про те що спірна квартира віднесена до комунального житлового фонду та знаходиться у віданні Одеської міської ради, і її використання має здійснюватись відповідно до вимог Житлового кодексу України. Окрім того фактичне користування житлом підтверджується реєстрацією, яку позивачі мають в іншому житловому приміщенні ( а.с.32).
Із доданих до справи письмових заперечень, наданих комунальним підприємством “Домоуправління -18”, вказане житлове приміщення відноситься до маневрового відселенського фонду, перебуває на балансі КП “ Домоуправління №18” (а.с.23).
Апелянт -Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, вважає що належним відповідачем у справі є УЖКГ та ПЕК Одеської міської ради( управління, яке давало згоду на заселення громадян у спірне приміщення).
Оскільки з”ясування зазначених обставин має суттєве значення для визначення сторін у спорі та його правильного вирішення, ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.311 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Керуючись ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 17 квітня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Г.О.Косогор
Судді : Н.В.Ісаєва
О.О.Ткачук