Іменем України
4 листопада 2009 р. м. Одеса
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.
при секретарі Прієшкіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах малолітньої ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2009 року по справі за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП«Одеське міське агентство з приватизації житла», УЖКГ та ПЕК ОМР, за участю третіх осіб ОСОБА_4, Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору дарування недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним, виселення та вселення; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_1, за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання договору дарування дійсним; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
встановила:
Заступник прокурора Малиновського району м.Одеси звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане УЖКГ та ПЕК ОМР 01 жовтня 2004 року на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним договір дарування зазначеної квартири, укладений 28 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 31 березня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, виселити ОСОБА_5 разом з її родиною із спірної квартири, вселити ОСОБА_1.
Справа № 22-ц-3288 Головуючий 1-ої інстанції : Ярош А.І.
категорія - 21 Доповідач : Косогор Г.О.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня народження проживала за адресою : АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_7, батьком- ОСОБА_9, бабкою - ОСОБА_8 та прабабкою - ОСОБА_6
Після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримав I групу інвалідності через хворобу та переїхав жити до своєї матері ОСОБА_4Малолітня ОСОБА_1 продовжувала проживати у спірній квартирі до серпня 2005 року з ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_9- батька - опікуном ОСОБА_1 призначена ОСОБА_4, місце проживання малолітньої визначено за місцем проживання опікуна за адресою : АДРЕСА_2. Відповідно до повідомлення Дитячої міської поліклініки № 3 № 729 від 19.11.2007 року, малолітня ОСОБА_1 проживала за адресою : АДРЕСА_3 за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 - бабки малолітньої.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № 187037 від 01.10.2004 р., зареєстрованого і записаного в реєстровій книзі, ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1. Приватизація вказаної квартири була проведена на підставі Розпорядження органу приватизації від 01.10.2004 року. В спірній квартирі згідно довідки ЖЕУ № 2 Малиновського району м. Одеси від 14.01.2002 року, були зареєстровані ОСОБА_6 - основний наймач, ОСОБА_8 - її донька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 - її онука, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
28 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1 зареєстрований в реєстрі № 4953.
31 березня 2006 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 купила вищезазначену двокімнатну ізольовану квартиру, договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі № 1117.
Третя особа, опікун малолітньої ОСОБА_1, ОСОБА_4 підтримала позов Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в повному обсязі .
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заявлені до них позовні вимоги не визнали та заявили зустрічні позови .
Представники УЖКГ та ПЕК ОМР та Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, просили суд розглянути справу за їхньої відсутності.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2009 року у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах малолітньої ОСОБА_1 було відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5 задоволені в повному обсязі . Договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 28.10.2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, - визнаний дійсним. Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 31.03.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, - визнаний дійсним . За ОСОБА_3 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
На рішення суду від 24 березня 2009 року була подана апеляційна скарга Заступником прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах малолітньої ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції .
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з”явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позову районний суд виходив з того, що факт проживання малолітньої ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_1 на момент приватизації, тобто на 1 жовтня 2004 року, не знайшов свого документального підтвердження та не був доведений позивачем по справі. Відповідно до
вищезазначеної довідки про склад сім”ї наймача ізольованої квартири, виданої КП «ДЕЗ
«Черьомушки» для проведення приватизації (а.с. 31), в спірній квартирі проживала тільки ОСОБА_6, а тому приватизацію проведено відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». А також, що підстави для визнання недійсними договорів, укладених у подальшому після приватизації, відсутні, оскільки приватизація квартири АДРЕСА_1 проведена відповідно до вимог діючого законодавства України, а тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
За вимогами ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло №187037 від 1 жовтня 2004 року, зареєстрованого і записаного в реєстровій книзі за №3-21510, ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_1.
Приватизація квартири АДРЕСА_1 проведена на підставі Розпорядження органу приватизації від 1 жовтня 2004 року, виданого за заявою ОСОБА_6
Відповідно до Довідки про склад сім”ї наймача ізольованої квартири, виданої КП «ДЕЗ Черьомушки» для проведення приватизації, в квартирі АДРЕСА_1 мешкає і має право на жило на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» тільки ОСОБА_6 (а.с. 31).
28 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі під №4953.
31 березня 2006 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 придбала вищезазначену двокімнатну ізольовану квартиру. Договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі під №1117.
В спірній квартирі згідно довідки ЖЕУ №2 Малиновського району м. Одеси від 14.01.2002 року були зареєстровані ОСОБА_6 - основний наймач, ОСОБА_8 -її донька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 - її онука, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до медичного свідоцтва про народження №38 від 28 січня 2002 року Полового будинку №7, ОСОБА_7, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, 8 липня 2000 року народила дівчинку, ОСОБА_1. Однак актовий запис про народження №8 зроблений лише 28 травня 2005 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси. Внаслідок несвоєчасного отримання свідоцтва про народження, ОСОБА_1 до 2005 року не перебувала на реєстраційному обліку в органах МВС України.
5 липня 2004 року ОСОБА_7, мати ОСОБА_1, померла (актовий запис про смерть №6232 від 7 липня 2004 року, зроблений Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси).
28 січня 2006 року помер батько малолітньої, ОСОБА_9 (актовий запис про смерть №1138 від 31 січня 2006 року, зроблений Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси).
Відповідно до Розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №352 від 3 квітня 2006 року, опікуном над малолітньою ОСОБА_1 призначена ОСОБА_4, місце проживання малолітньої визначено за місцем проживання опікуна за адресою: АДРЕСА_2.
В ході судового розгляду суду повідомлені наступні адреси та періоди проживання за цими адресами малолітньої ОСОБА_1
Відповідно до повідомлення Дитячої міської поліклініки №3 №729 від 19 листопада 2007 року, малолітня ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_3 за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 - бабки малолітньої, та перебувала на обліку у зазначеній установі охорони здоров'я з народження до 15 вересня 2001 року, вибула до Мелиновського району м. Одеси, ф №112/у видана на руки батькові.
Відповідно до довідки №3 від 14 січня 2002 року ЖЕУ №2 Малиновського району м. Одеси, мати малолітньої ОСОБА_1 ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до моменту смерті, 5 липня 2004 р. (а.с. 129).
Батько малолітньої ОСОБА_9 як встановлено із пояснень ОСОБА_4 зареєстрований ніде не був, оскільки не мав паспорту. Відповідно до довідки від 19.09.2005р. батько дитини проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2(а.с. 14).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 с. 5 Закону України «Про приватизації державного житлового фонду», до членів сімї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місце проживання фізичної особи, що не досягла десяти років, є місце проживання її батьків ( усиновлювачів) або одного із них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу охорони здоров”я, в якому вона проживає.
Враховуючи наведено вище, а також пояснення сторін та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 суд дійшов до висновку про те, що після смерті ОСОБА_8, а потім і ОСОБА_7, малолітня ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживала. Тобто на момент приватизації квартири АДРЕСА_1, на жовтень 2004 р., докази проживання малолітньої ОСОБА_1 У спірній квартирі відсутні, тому суд дійшов до обгрунтованого висновку, що вона не мала права на частку в її приватизації.
Таким чином, позовні вимоги Заступника прокурора Малиновського району м.Одеси не доведені та не підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст.307, 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила :
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах малолітньої ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 24 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : Г.О.Косогор
Судді : Н.В.Ісаєва
О.С.Комлева