10 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого : Косогор Г.О.
суддів : Ткачук О.О.
Ісаєвої Н.В.
при секретарі : Прієшкіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» про стягнення депозитного вкладу з нарахованими відсотками та моральної шкоди,
встановила :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі еквівалентному 44610,65 доларів США, що складає на день подання позову 343502 грн. депозитного вкладу з нарахуванням згідно умов договору відсотками у розмірі еквівалентному 3345,79 доларів США, що на день слухання справи становить 25461,46 грн., а загалом еквівалент 47965,44 доларів США, що на день слухання справи становить 364948,50 грн. та моральну шкоду 5000 гривень.
Посилаючись при цьому на те, що між ним та відповідачем по справі було укладено договір № 333ив банківського вкладу (далі по тексту - Договір) від 24.12.2008 року на строк один місяць, тобто до 24.01.2009 року зі сплатою 15% річних та зобов'язаннями відповідача повернути вкладнику суму кладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені цим договором, тобто сплата здійснюється щомісяця в передостанній робочий день. Після спливу строку дії договору, керуючись положеннями ст.3.2.4 Договору та п.2 ст.1060 ЦК України, позивач повідомила відповідача про своє бажання повернути кошти, що були розміщені у вигляді депозиту, у зв'язку з закінченням стоку його дії, але її прохання не було задоволене.
Справа № 22ц- 1401/2010 Головуючий 1-ої інстанції
Категорія: 27 Загороднюк В.І.
Доповідач: Косогор Г.О.
04.02.2009 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою з проханням повернути суму банківського вкладу з нарахованими відсотками. 12.02.2009 року позивачка отримала від відповідача лист, в якому вказано, що її заява переадресована Голові Спостережної Ради Банку для розгляду і можливості вирішення по суті. Однак по час звернення до суду ні відповіді, ні грошей не отримала. Тому вважає, що своїми діями відповідач порушив умови Договору і повинен нести цивільно-правову відповідальність. Крім того зазначає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку оцінює в 50000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково, було стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі еквівалентному 44610,65 доларів США, що складає на день подання позову 343502 грн. депозитного вкладу з нарахуванням згідно умов договору відсотками у розмірі еквівалентному 3345,79 доларів США, що на день слухання справи становило 25461,46 грн., а загалом еквівалент 47956,44 доларів США, що на день слухання справи за курсом Національного Банку України становило 364948 (триста шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) гривень 50 копійок. В задоволені інших позовних вимог було відмовлено. Було стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
На дане рішення суду була подана апеляційна скарга Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк», в якій вони просять рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 червня 2009 року по справі №2-7222/09 за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк» скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову в частині стягнення зайво нарахованих відсотків з 24.12.2008 по 24.01.2009 в сумі 2354,45 доларів США.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне їх відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк» по справі укладено Договір строкового банківського вкладу фізичної особи N 333ив від 24.12.2008 року на строк один місяць, тобто до 24.01.2009 року зі сплатою 15 % річних та зобов'язанням відповідача повернути вкладнику суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені цим договором.
У судовому засіданні представник позивачки пояснював, що після закінчення місячного терміну ОСОБА_2 звернулась до відповідача з метою забрати свої внески та нараховані на них відсотки, але гроші не отримала. 04.02.2009 року вона знову звернулася до відповідача з письмовою заявою з проханням виконати договір строкового банківського вкладу та повернути їй вклад та нараховані відсотки, але до теперішнього часу ніякої відповіді чи вкладених коштів не отримала. Листом відповідача від 12.02.2009 року за поданою заявою була дана відповідь про переадресацію її листа Голові Спостережної Ради Банку для розгляду.
Згідно розрахунку, проведеного позивачкою, сума вкладу в розмірі еквівалентному 44610,65 доларів США складає на день подання позову 343502 грн., сума відсотків у розмірі еквівалентному 3345,79 доларів США, що на день слухання
справи становить 25461,46 грн., а загалом еквівалент 47956,44 доларів США, що на день слухання справи становить 364948,50 грн.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з ст. 56 ЗУ «Про Національний банк України», Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку, в тому числі і постанови Правління національного банку, не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України та підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем були порушені умови укладеного договору строкового банківського вкладу від 24.12.2009 року і тому вищевказану суму заборгованості слід стягнути з відповідача на користь позивачки, а договір № 333ив банківського вкладу від 24.12.2008 року слід розірвати.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки суду не було надано доказів заподіяння також шкоди позивачці діями відповідача, а також з тих підстав, що спір між сторонами виник з договірних правовідносин і у зазначеному договорі у випадку порушення зобов'язання не було домовленості про відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307,308,313, п. 1 ст. 314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Одеса-Банк» відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис) Косогор Г.О.
Судді: (підписи) Ісаєва Н.В.
Ткачук О.О.
«З оригіналом згідно»
Суддя (Г.О.Косогор)