ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2022Справа № 910/20701/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/20701/21
За позовом Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Теком"
до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант"
про стягнення 55122,19 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Теком" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" (далі - відповідач) про стягнення 55122,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №164-20 Д/Т/АТ від 02.06.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Mercedes-Benz Viano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження у справі №910/20701/21 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
10.01.2022 через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує на те, що заявлена позивачем сума страхового відшкодування є необґрунтованою, оскільки рахунок, на основі якого позивач сплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Mercedes-Benz Viano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , містить перелік робіт та деталей, які не відносяться до ДТП, яка сталася 24.06.2020, зокрема, пошкодження передньої лівої частини автомобіля, так як у схемі місця ДТП зафіксовано лише пошкодження переднього лівого колеса (ступиця). При цьому, відповідач зауважує, що ним 09.12.2021 було виплачено на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 27298,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25342 від 09.12.2021, а відтак відповідач виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Також у тексті відзиву на позовну заяву позивач просить поновити строки для його подання та прийняти останній до розгляду.
Водночас, як вбачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення №0105481537289 про вручення поштового відправлення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі №910/20701/21, якою, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, було отримано відповідачем 28.12.2021.
Таким чином, враховуючи, що 15-ти денний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчується 12.01.2022 (включно), а відзив на позовну заяву відповідач подав 06.01.2022, про що свідчить штемпель відділення поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що строк на подання відзиву на позовну заяву пропущено не було, а відтак підстави для його поновлення відсутні, у зв'язку з чим клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку суд залишає без розгляду.
24.01.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не заперечує проти факту сплати відповідачем 09.12.2021 суми страхового відшкодування у розмірі 27298,17 грн, однак не погоджується із аргументами відповідача стосовно необґрунтованості розрахунку суми страхового відшкодування, сплаченого власнику автомобіля марки «Mercedes-Benz Viano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вказує на те, що відповідач посилається тільки на наявну в матеріалах справи схему ДТП, яка не може відображати усіх пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП. Позивач наголошує на тому, що наявність механічних зовнішніх та внутрішніх пошкоджень передньої лівої частини застрахованого автомобіля підтверджується рахунком ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» та звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 160-06-20 від 24.06.2020, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ІТС Моторс».
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення до нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
02.06.2020 між Приватним акціонерним товариством Страховою компанією "Теком", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Винфорт», як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №164-20 Д/Т/АТ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем марки «Mercedes-Benz Viano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.
Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.
Строк дії договору встановлено з 03.06.2020 по 02.06.2021.
24.06.2020 о 16 годині 45 хвилин на майданчику гіпермаркету "Епіцентр" по вул. Берковецькій 6Д в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «Mercedes-Benz Viano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не надав переваги в русі автомобілю "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який наближався з правого боку та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в місті Києві Національної поліції України №3020183425950912 від 20.07.2020.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31.07.2020 у справі №759/11103/20 встановлено порушення гр. ОСОБА_1 вимог п.10.11 Правил дорожнього руху України, визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
25.06.2020 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.
Актом технічного огляду колісного транспортного засобу від 26.06.2020, складеного ОСОБА_2 , зафіксовано характер пошкоджень (назва деталей та опис пошкоджень) автомобіля марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно рахунку, виставленого ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» №2120002609 від 30.06.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 75654,35 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 160-06-20 від 24.06.2020, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ІТС Моторс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №133/19 виданого ФДМУ 31.10.2019) вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 55122,19 грн з ПДВ.
02.07.2020 позивачем був складений та підписаний страховий акт №744, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 71904,35 грн.
На підставі складеного страхового акту №744 від 02.07.2020 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №164-20 Д/Т/АТ від 02.06.2020, перерахував на рахунок СТО - ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» суму страхового відшкодування в розмірі 71904,35 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3796 від 03.07.2020.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Теком" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло пошкодження застрахованого автомобіля марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 та знаходився під його керуванням.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_1 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відшкодовується ОСОБА_1 , як особою, яка на законних підставах керувала транспортним засобом марки «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 24.06.2020 суду не надано.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформленого полісом №ЕР189144638 з Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією "Альфа-Гарант", предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП - 24.06.2020.
Вказаним договором (поліс №ЕР189144638) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000,00 грн., франшиза - 2600,00 грн.
Таким чином, відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля марки «Lexus LS430», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією "Альфа-Гарант".
Позивач направив 24.09.2020 на адресу відповідача претензію про стягнення матеріальної шкоди на праві зворотної вимоги вих.№421/20 від 24.09.2020, однак останній відшкодування в повному обсязі не здійснив, виплативши позивачу страхове відшкодування у розмірі 27298,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25342 від 09.12.2021.
Згідно ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
При цьому, за приписами п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак, спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями статті 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідач, як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей та за мінусом франшизи (2600 грн).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі №910/6094/17, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 14.05.2018 у справі №910/5092/17, від 01.06.2018 у справі №910/20199/17, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16 та від 02.10.2018 у справі №910/171/17.
Згідно наданого позивачем звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №160-06-20 від 24.06.2020, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ІТС Моторс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №133/19 виданого ФДМУ 31.10.2019) вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,4585 складає 55122,19 грн.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ЕР189144638 розміри лімітів відповідальності (130000,00 грн) та франшизи (2600,00 грн), а також виплачену відповідачем суму страхового відшкодування у розмірі 27298,17 грн, суд дійшов висновку, що останній зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 25224,02 грн (55122,19 грн (сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) - 2600,00 грн (франшиза) - 27298,17 грн (сплачена відповідачем сума страхового відшкодування) = 25224,02 грн).
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними в частині стягнення 25224,02 грн, в частині ж стягнення 2600 грн франшизи та сплаченої відповідачем до подання позову частини страхового відшкодування у розмірі 27298,17 грн в позові слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №904/10052/17, від 01.07.2021 у справі №910/4690/20 та від 29.06.2021 у справі №916/292/17.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних, допустимих та більш вірогідних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з посиланням на фіксацію у схемі місця ДТП лише пошкодження переднього лівого колеса (ступиця), як необґрунтоване.
Так, згідно пункту 3 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ 07.11.2015 № 1395 схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.
Отже, схема місця ДТП за своєю суттю є лише графічним зображенням, яке відображає обставини ДТП та можливі її причини і аж ніяк не є документом, який встановлює перелік видимих (зовнішніх), а тим паче внутрішніх (прихованих) пошкоджень транспортного засобу. При цьому, в довідці Управління патрульної поліції в місті Києві Національної поліції України №3020183425950912 від 20.07.2020 зазначено, що зовнішнім оглядом установлено, що транспортний засіб марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП отримав ушкодження передньої лівої частини автомобіля, а не тільки лівого колеса, як зазначає відповідач.
Разом з тим, фіксація характеру пошкоджень (назва деталей та опис пошкоджень) транспортного засобу відповідно до пункту 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. відбувається під час технічного огляду КТЗ оцінювачем (експертом), який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Як вбачається з акту технічного огляду колісного транспортного засобу від 26.06.2020, складеного ОСОБА_2 та звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 160-06-20 від 24.06.2020, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ІТС Моторс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №133/19 виданого ФДМУ 31.10.2019), які прийняті судом як належні та допустимі докази, автомобілю марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 24.06.2020 завдано пошкодження передньої лівої частини автомобіля, зокрема: крила переднього лівого, облицювання переднього бамперу, диску колесного переднього лівого, кулака поворотного переднього лівого, амортизатора переднього лівого, підшипника ступниці передньої лівої (технологічної).
Відповідачем власного акту огляду транспортного засобу не надано, так само як і не надано суду доказів ініціювання процедури огляду пошкодженого автомобіля зі свого боку, зокрема, направлення листа-вимоги позивачу про надання транспортного засобу на огляд, а також доказів відмови або ігнорування такої вимоги позивачем.
При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17.
З урахуванням фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, цілком вірогідним є факт завдання механічних ушкоджень автомобілю марки "Mercedes-Benz Viano", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які потребували здійснення відновлювального ремонту із використанням деталей та робіт, викладених в рахунку, виставленого ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» №2120002609 від 30.06.2020.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 25224,02 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Теком" до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" про стягнення 55122,19 грн задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Теком" (65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Михайлівська, будинок 44; ідентифікаційний код 25050281) суму страхового відшкодування у розмірі 25224 (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять чотири) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн 76 коп.
4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2022.
Суддя Т.В. Васильченко