Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 991/754/22
Провадження № 1-кс/991/764/22
19 травня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
захисник - адвокат ОСОБА_4 ,
підозрюваний - ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000002617 від 16.12.2021, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, народного депутатf України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
установив:
04.02.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного бюро України ОСОБА_6 від 04.02.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000002617 від 16.12.2021, відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
Клопотання погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_7 .
Перевіривши та дослідивши надані матеріали клопотання, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 ,
слідчий суддя дійшов таких висновків:
1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42021000000002617 відповідає вимогам ст. 183 та ч.1 ст. 184 КПК України.
2. До клопотання не додано підтвердження того, що підозрюваному ОСОБА_5 надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст.33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки наявна умова - вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 КК України, народним депутатом України.
4. В тексті клопотання вказано, що досудовим розслідуванням встановлено такі обставини:
28.01.2022, близько 16 год. 30 хв., у приміщенні кафе «La Cantina», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 13А, ОСОБА_5 , будучи народним депутатом України та Головою підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, тобто службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, користуючись наявним службовим становищем, авторитетом посади, соціальним статусом та особистими зв'язками, діючи умисно з корисливим мотивом, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер свої діянь, у ході особистої зустрічі із ОСОБА_8 , віддавши відповідну вказівку своїй довіреній особі та водію ОСОБА_9 , отримав від ОСОБА_8 у паперовому пакеті персикового кольору з написом «Holiday!» неправомірну вигоду у розмірі 558 тис. грн., що складає 30% від суми договору поставки від 09.12.2021 №1059, укладеного між ТОВ «Ламберг ІНК» та Комунальним підприємством «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради» на суму предмета закупівлі 1,860 млн. грн., за вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а саме за вплив на прийняття ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є посадовими особами (директором та медичним директором і головою тендерного комітету) Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради» рішення про визнання ТОВ «Ламберг ІНК» переможцем публічної закупівлі щодо постачання системи ультразвукової діагностики та подальше укладення відповідного договору поставки.
При цьому, перед одержанням неправомірної вигоди ОСОБА_5 підтвердив ОСОБА_8 , що у подальшому протягом лютого-квітня 2022 року, використовуючи свій вплив, забезпечить фінансування та належну реалізацію договорів від 20.12.2021 №1089 про поставку системи магнітно-резонансної томографії всього тіла та від 31.12.2021 №1135 про поставку лапароскопічного набору для хірургічних процедур, укладених Комунальним підприємством «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради» з суб'єктами господарювання, представником яких є ОСОБА_8 , за умови надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди. Водночас, на прохання ОСОБА_8 про перегляд схеми обрахування неправомірної вигоди або про збільшення суми договору від 20.12.2021 №1089, ОСОБА_5 відповів, що обдумає існуючі можливості та запропонує прийнятний варіант взаємодії.
5. Під час розгляду клопотання прокурор довів:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Однак, зважаючи, що стороною захисту заперечується набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне спочатку відповісти на це питання.
Частиною першою статті 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру (а), особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (б), або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (в).
Оскільки, ОСОБА_5 не було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя не розглядає дотримання порядку повідомлення про підозру затриманій особі.
За змістом ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
- затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу (ч.2 ст.276 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру здійснюється народному депутату України Генеральним прокурором (виконувачем обов'язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (п.2 ч.1 ст.481 КПК).
Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора), його заступник може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 КПК.
Слідчому судді надано копію письмового повідомлення про підозру, яка підтверджує, що 31.01.2022 Генеральний прокурор ОСОБА_12 підписала повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а отже, здійснила повідомлення про підозру ОСОБА_5 , який є народним депутатом України (а.с.27-40 т.1).
Також, 31.01.2022 Генеральний прокурор ОСОБА_12 підписала доручення, без присвоєння номера, яким відповідно до ч.2 ст.481 КПК України доручила прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42021000000002617 від 16.12.2021, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , вручити письмове повідомлення про підозру народному депутату України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (а.с.43 т.1). При цьому слідчий суддя вважає, що відсутність на такому дорученні номера реєстрації не впливає на зміст цього доручення та обсяг дій, які доручено виконати.
Отже, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 мало бути вручено в день його здійснення, 31.01.2022, прокурорами групи прокурорів за дорученням Генерального прокурора.
Оскільки, обставини, які склались (не прибуття ОСОБА_5 до НАБУ 31.01.2022 на 11 год. 00 хв., при тому, що він 28.01.2022 поставив свій підпис на корінцю повістки про його виклик на 31.01.2022 для участі в процесуальних діях (а.с.60 т.1) та повідомлення адвокатом ОСОБА_4 детектива НАБУ про те, що ОСОБА_5 перебуває в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням та неможливістю тимчасово залишити його), не дозволили прокурорам виконати доручення та вручити особисто ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру.
Тому, як передбачено КПК України, повідомлення про підозру мало бути вручено у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Необхідно зауважити, що в КПК не визначено прикладів випадків неможливості вручення письмового повідомлення про підозру. І, якщо вручення такого повідомлення особі, яка була затримана на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, або коли особа з'явилась до органу досудового розслідування в той день, коли складається підозра, труднощів не викликає, то «вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень», веде до різного розуміння як зі сторони обвинувачення, так і сторони захисту.
Відповідно до ч.3 ст.111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Аналізуючи положення глави 11 КПК України, можна прийти до висновку, що особі здійснюється повідомлення шляхом його вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Таке повідомлення вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором.
Необхідно також звернути увагу, що норми КПК України не встановлюють, щоб особа, якій вручається повідомлення про підозру, підтвердила такий факт письмовою розпискою, як наприклад, це вимагається при отриманні копії обвинувального акта (п.3 ч.4 ст.291 КПК України).
Стороною обвинувачення на підтвердження вручення ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру надано такі матеріали:
- лист, відповідно якого 31.01.2022 о 16 год. 55 хв. прокурор ОСОБА_3 передав до Верховної Ради України письмове повідомлення про підозру народному депутату України ОСОБА_5 , що підтверджується підписом головного консультанта ОСОБА_15 (а.с.44 т.1);
- лист старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів ОСОБА_16 , який він з додатками (письмове повідомлення про підозру від 31.01.2022 на 16 арк. та копія листа прокурора САП ОГП на 1 арк.) направив о 17:21 31.01.2022 на електронну пошту Верховної Ради України (а.с.45 т.1);
- рапорт детектива ОСОБА_17 від 31.01.2022, за змістом якого цього дня, о 20 год. 22 хв. письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 залишено у дверях квартири АДРЕСА_2 (а.с.46 т.1);
- письмове повідомлення про підозру отримано для вручення 31.01.2022 в.о. генерального директора ТОВ «Новобудова» ОСОБА_18 (а.с.47 т.1);
- 31.01.2022 на ім'я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , поштою було відправлено цінний лист із вкладенням - повідомлення про підозру від 31.01.2022 на 16 арк.(а.с.48 т.1);
- 31.01.2022 на ім'я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , поштою було відправлено цінний лист із вкладенням - повідомлення про підозру від 31.01.2022 на 16 арк. (а.с.49 т.1);
- шістнадцятий аркуш повідомлення про підозру, на якому міститься підпис прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 , дата 31.01.2022, та рукописний текст : « ОСОБА_20 отримала 31.01.2022 19:31» та підпис (а.с.87 т.1);
- рапорт детектива ОСОБА_21 від 31.01.2022, за змістом якого він разом з прокурором ОСОБА_3 31.01.2022 здійснили виїзд до м. Житомир за адресами реєстрації та можливого проживання ОСОБА_5 з метою вручення письмового повідомлення про підозру від 31.01.2022; 31.01.22 о 20:31 за адресою реєстрації АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 був відсутній, у зв'язку з чим письмове повідомлення про підозру вручено дорослому члену сім'ї - його матері ОСОБА_20 ; також, 31.01.2022 о 21:15 за адресою АДРЕСА_4 , мешканці квартири були відсутні (а.с.88 т.1).
Підсумовуючи, оскільки органом досудового розслідування вжито заходи для повідомлення ОСОБА_5 про розпочате кримінальне переслідування щодо нього у передбачений законом спосіб, для чого було використано одночасно кілька шляхів - надіслання поштою за відомими адресами його перебування, електронною поштою, вручення під розписку члену сім'ї та за місцем роботи; текст повідомлення про підозру є зрозумілим і містить достатньо інформації для розуміння ОСОБА_5 обсягу і змісту інкримінованого діяння; внаслідок дій прокурора ОСОБА_3 , який діяв на підставі доручення Генерального прокурора, що були пов'язані з повідомленням про підозру, мова про які йшла вище, ОСОБА_5 мав можливість дізнатися про факт наявності щодо нього підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 було вручено у визначеному КПК України порядку саме 31.01.2022 і з цього часу він набув статусу підозрюваного.
Щодо позиції захисту про не виконання стороною обвинувачення обов'язку невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 КПК України, то необхідно зазначити, що відповідно до ч.1 ст.277 КК України письмове повідомлення про підозру має містити права підозрюваного. Як вже було зазначено, текст повідомлення про підозру від 31.01.2022 був викладений на 16 аркушах і включав в себе перелік прав підозрюваного. Саме в такому вигляді письмове повідомлення надсилалось і вручалось, тому ОСОБА_5 був повідомлений про права, передбачені ст.42 КПК України. Обов'язок детально роз'яснити кожне із зазначених прав у слідчого чи прокурора виникає у відповідь на відповідне прохання підозрюваного (ч.3 ст.276 КПК України). При цьому, слідчому судді про таке прохання ОСОБА_5 та відмову у роз'ясненні прав підозрюваному, повідомлено не було.
Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваним:
16.12.2021 Генеральним прокурором ОСОБА_7 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 КК України. В короткому викладі обставин зазначено про те, що народний депутат України ймовірно вступив в злочинну змову із фізичною особою, виконавчим директором комунального підприємства та невстановленими службовими особами комунальних підприємств, з якими створив організовану групу, розподіливши ролі та розробивши спільний злочинний план, спрямований на вираження прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах третіх осіб, дій з використанням службового становища, а саме за прийняття службовими особами комунальних підприємств рішення про визнання окремих суб'єктів господарювання переможцями закупівель та подальше укладення договорів із такими суб'єктами господарювання. У подальшому, протягом серпня-листопада 2021 року учасники організованої групи неодноразово зустрічались з представником суб'єктів господарювання та у ході спілкування узгодили умови закупівлі. В жовтні-листопаді 2021 року комунальним підприємством оголошено про проведення двох закупівель загальною вартістю близько 40 млн грн. За результатами проведення закупівель в кінці листопада-на початку грудня 2021 року заздалегідь визначених суб'єктів господарювання визнано переможцями. Разом із цим в кінці листопада 2021 року народний депутат України виразив прохання про надання йому, спільно із фізичною особою, керівником комунального підприємства та невстановленими службовими особами комунальних підприємств, неправомірної вигоди у розмірі 30% від суми договорів, укладених між комунальним підприємством та визначеними суб'єктами господарювання (а.с.1-2, т.2).
29.01.2022 старшим детективом ОСОБА_22 було винесено постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення та змінив первинну правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42021000000002617 з ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України на ч.2 ст.369-2 КК України (а.с.64-66 т.3).
Сторона захисту заявила, що такими діями детектива порушено порядок притягнення до кримінальної відповідальності стосовно народного депутата України, оскільки відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КПК України, до ЄРДР внесено не Генеральним прокурором, як того вимагає ч.1 ст.482-2 КПК України.
Відповідаючи на доводи сторони захисту, необхідно зауважити, що відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, були внесені Генеральним прокурором 16.12.2021, про що вже було зазначено в цій ухвалі. При цьому, за змістом п.5 ч.5 ст.214 КПК України, до ЄРДР вноситься попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, яка може в подальшому знайти своє підтвердження або за результатами досудового розслідування трансформуватись в іншу кваліфікацію діяння. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочалось з моменту внесення відомостей до ЄРДР Генеральним прокурором, в подальшому, під час збирання, дослідження, перевірки, оцінки та використання доказів сторона обвинувачення кваліфікує кримінальне правопорушення залежно від встановлених суспільної небезпечності, дій чи бездіяльності, форми вини та суб'єкта такого правопорушення. Тому, на думку слідчого судді, в цьому випадку дотримано вимог, які встановлені ч.1 ст.482-2 КПК України, відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України були внесені до ЄРДР Генеральним прокурором, зміна правової кваліфікації в ході досудового розслідування не може тлумачитись як відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, а тому не потребує окремого внесення до ЄРДР відомостей про нове кримінальне правопорушення, оскільки стосується правової оцінки діяння, яке вже розслідується. Тому доводи сторони захисту в цій частині відхиляються.
31.01.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-9 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами (в копіях матеріали:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно якого 16.12.2021 за №42021000000002617 було внесено відомості про кримінальне правопорушення, станом на дату формування витягу 03.02.2022 фабула викладена в такому вигляді: 28.01.2022 ОСОБА_5 , будучи народним депутатом України, у ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інституська,13А, запросив ОСОБА_9 , який отримав від ОСОБА_8 для ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 558 тис. грн., які знаходилися в паперовому пакеті персикового кольору з написом «Holiday!», за забезпечення перемоги у процедурі публічних закупівель та подальше укладення договору між ТОВ «Ламберг Інк» та Комунальним підприємством «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради» щодо постачання системи ультразвукової діагностики (Ультразвукова система ClearVue 850 з набором датчиків та клінічних опцій). Зокрема, сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_8 мала надати ОСОБА_5 попередньо визначена останнім у розмірі 30% від ціни за договором постачання між вказаними підприємствами (а.с.25-26 т.), з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.369-2 КК України;
- протокол огляду від 30.01.2022 з додатками (знімки екрану), відповідно якого було оглянуто веб-сайт Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка « Житомирської міської ради, де розташована інформація про отримання цим закладом охорони здоров'я УЗД апарату за сприяння народного депутата України ОСОБА_5 , правовстановлюючі та регламентуючі документи (а.с.61-86 т.1);
- протокол від 28.01.2022 огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_8 , а саме 558 купюр номіналом по 1000 грн. кожна, які були поміщені в подарунковий пакет жовтого та бежевого кольору з написами по всій площині пакета «Holiday!» (а.с.184-189 т.2);
- протокол від 28.01.2022 невідкладного обшуку, який був проведений в приміщенні закладу громадського харчування ТОВ «Бабене» в м. Київ по вул. Інститутська, 13А, в ході якого ОСОБА_9 добровільно видано два мобільні телефони, паперовий пакет з написами «Holiday!» персикового кольору, в якому знаходились грошові кошти 558 купюр номіналом по 1000 грн. на загальну суму 558 000 грн.; у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон (а.с.190-197 т.2);
- протокол від 29.01.2022 огляду мобільних телефонів, які були вилучені під час обшуку в ОСОБА_9 , з додатками (а.с.199-217 т.2);
- протокол від 28-29.01.2022 огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , який було вилучено в ході обшуку, з додатками, які містять фотокопії листування в месенджері WhatsApp та інших, зображення з галереї (а.с.218-243 т.2);
- постанова від 29.01.2022 про визнання речових доказів у кримінальному провадженні (грошових коштів в сумі 558 000 грн., пакету з написами «Holiday!» персикового кольору та мобільного телефону (а.с.244-250 т.2);
- протокол від 29.01.2022 огляду порталу https://prozorro.gov.ua/ за номером індивідуального ідентифікатора закупівлі «UA-2021-10-28-001466-а», з додатками, що містять інформацію про закупівлю Комунальним підприємством «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради магнітно-резонансної установки (а.с.1-2 т.3);
- протокол від 29.01.2022 огляду порталу https://prozorro.gov.ua/ за номером індивідуального ідентифікатора закупівлі «UA-2021-11-26-011464-а-а», з додатками, що містять інформацію про закупівлю Комунальним підприємством «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради лапароскопічного набору для хірургічних процедур (а.с.23-42 т.3);
- протокол від 28.01.2022 огляду порталу https://prozorro.gov.ua/ за номером індивідуального ідентифікатора закупівлі «UA-2021-11-02-011529-а», з додатками, що містять інформацію про закупівлю Комунальним підприємством «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради ультразвукової діагностичної системи (а.с.43-63 т.3);
- протокол від 29.01.2022 огляду Інтернет-ресурсів, де на сайті Центральної виборчої комісії міститься інформація про обрання ОСОБА_5 народним депутатом України у 67 одномандатному виборчому окрузі на підставі протокольного рішення від 01.08.2019; до округу відносяться м. Чуднів, частина Богунського району м. Житомира, Житомирський, Любарський, Романівський, Чуднівський райони; на офіційному веб-сайті Верховної Ради України міститься публічна інформація про народного депутата України ОСОБА_5 , який є Головою підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування та входить до складу усіх десяти підкомітетів цього Комітету (а.с. 84-97 т.3);
- протокол від 28.01.2022 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи 26.01.2022 зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_8 в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с.98-118 т.3);
- протокол від 31.01.2022 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи 28.01.2022 зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_8 в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.119-124 т.3).
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважають, що кримінальне провадження є наслідком ініціатив ОСОБА_5 по звільненню з посад Міністра охорони здоров'я ОСОБА_23 та директора НАБУ ОСОБА_24 . Тільки зі ЗМІ стало відомо, що ОСОБА_5 розшукує НАБУ. Під час досудового розслідування детективами НАБУ не дотримуються вимоги КПК України, крім того, строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу закінчились.
Слідчий суддя вважає, що факти та інформація, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки неодноразові обговорення з ОСОБА_8 договорів щодо медичного обладнання, питань їх оплати, визначення переможця закупівель, при тому, що ОСОБА_8 не мала підтверджених повноважень від юридичних осіб, які брали участь в закупівлях, розпорядження ОСОБА_9 зайти в приміщення кафе і забрати паперовий пакет, який поклала на стіл ОСОБА_8 , а також те, що такі розмови та отримання коштів пов'язані саме з його діяльністю, як народного депутата, з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_5 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. У подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Вищезазначене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, а саме, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Сторона захисту стверджувала, що через те, що пакет, в якому знаходились грошові кошти, був непрозорим, високим, а тому ОСОБА_5 не міг бачити, що в ньому знаходиться, і сприймав передачу цього пакету як вітання з його днем народження, яке святкував 17 січня, і що ОСОБА_8 раніше обіцяла привезти, з цієї нагоди, із закордонної поїздки якийсь подарунок, а тому не міг здогадатись, що в пакеті були грошові кошти в якості неправомірної вигоди. Слідчий суддя не заперечує, що така ситуація могла мати місце за звичайних обставин. Але, ОСОБА_5 , як народний депутат України, достовірно обізнаний з обмеженнями, які встановлені Законом України «Про запобігання корупції», в т.ч. і щодо одержання подарунків. При цьому варто нагадати, що перед вступом на посаду народний депутат України ОСОБА_5 присягнув додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах всіх співвітчизників. А тому, з огляду на викладене, ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою відповідальність перед суспільством, керуючись здоровим глуздом, навіть, якщо сприймав передачу пакету як подарунка до дня народження, мав би пересвідчитись чи одержання такого подарунку не виходить за межі встановлених законами заборон, і для стороннього об'єктивного спостерігача отримання за цих обставин пакета переконливіше виглядає як отримання народним депутатом неправомірної вигоди, ніж отримання подарунку до дня народження.
2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_5 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вищевказаних ризиків обґрунтовуються такими обставинами:
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, який є корупційним правопорушенням.
Характер інкримінованого правопорушення пов'язаний з корисливою спрямованістю та використанням можливостей своєї посади. Санкція ч.2 ст.369-2 КК України відносить інкримінований злочин до нетяжкого і передбачає покарання у виді штрафу в розмірі до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв'язки з країною, в якій особа притягується до кримінальної відповідальності, на що звернуто увагу в рішенні ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58. Таким чином, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами.
Встановлені обставини у ході досудового розслідування, зокрема систематичний перетин кордону України з різними країнами за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_5 за межі території України, навіть в умовах воєнного стану, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тому, слідчий суддя погоджується, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Достатньо обґрунтованим є ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею береться до уваги та обставина, що ОСОБА_5 , з огляду на спосіб вчинення правопорушення, у якому він підозрюється, який пов'язаний із впливом на прийняття посадовими особами Комунального підприємства «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка», те, що він має певне коло зв'язків з посадовими особами правоохоронних органів, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, та може використовувати ці можливості для впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що підозрюваний має можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків та вважає даний ризик доведеним.
Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Доведеним слідчий суддя вважає і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Так, під час розмов із ОСОБА_8 . ОСОБА_5 висловлював плани реалізувати в 2022 році програму закупівлі вживаних МРТ апаратів для закладів охорони здоров'я Житомирської області, тому така попередня поведінка підозрюваного дає підстави передбачити, що він не має наміру зупинятись у своїх протиправних діях.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини дають підставу очікувати, що ці ризики можуть справдитися.
Слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування наступних ризиків:
- ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 не працює в лікарні, яка здійснювала закупівлі, тому у нього відсутній доступ до документів, які можуть перебувати в лікарні і стосуватись проведених чи майбутніх закупівель. Посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 з огляду на свої зв'язки може як особисто, так і через працівників правоохоронних органів, службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, контактувати з можливими співучасниками злочину, іншими особами, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваного, нічим не було підтверджено. Крім того, якщо такий ризик і існував станом на 04.02.2022, коли було подано клопотання про застосування запобіжного заходу, то за спливом більше трьох місяців досудового розслідування, такий ризик мав би втратити би свою актуальність.
Також, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 має високий рівень підготовки та конспіративності дій під час вчинення злочину, що свідчить про його схильність та здатність приховувати та маскувати свої дії всіма доступними силами та засобами, а тому може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику. Так, сторона обвинувачення, при доведенні його існування обмежилась висловленням припущень про можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, однак, ні у клопотанні, ні у судовому засіданні, стороною обвинувачення зазначено не було та не було надано відповідних підтверджень тому, що підозрюваний має реальну можливість здійснення в майбутньому таких дій у цьому кримінальному провадженні.
6. Пунктом третім частини другої статті 182 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Частиною другою статті 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та наявність ризиків, про що йшла мова вище у цій ухвалі, то залишилось встановити чи існує в цій конкретній справі виключність випадку, про який йдеться в п.3 ч.2 ст.182 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 під час розгляду клопотання доводив, що ОСОБА_5 ухилявся від органів досудового розслідування, а саме не прибув за викликами на 29.01.2022, 31.01.2022, 01.02.2022, 03.02.2022 до Національного антикорупційного бюро України, не повідомив про причини такого неприбуття із долученням відповідних підтверджуючих документів, був відсутній 31.01.2022 за відомими адресами проживання та в закладі охорони здоров'я за місцем реєстрації, і оскільки місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 не відоме, то наявні підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання чи доведено прокурором, що в даному випадку є виключний випадок для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з таких фактів та обставин, які були встановлені в ході розгляду клопотання:
- ОСОБА_5 раніше не судимий;
-частина друга статті 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років;
- 28.01.2022 детективами НАБУ було проведено невідкладний обшук, в ході якого ОСОБА_9 добровільно видав два мобільні телефони, паперовий пакет з написами «Holiday!» персикового кольору, в якому знаходились грошові кошти 558 купюр номіналом по 1000 грн. на загальну суму 558 000 грн., а у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон (а.с.190-197 т.2);
-28.01.2022 ОСОБА_5 підписав три корінці повісток про отримання повісток про виклик до НАБУ в кабінет №375 для забезпечення участі у процесуальних діях у кримінальному провадженні №42021000000002617, а саме: на 17:00 29.01.2022, на 11:00 31.01.2022, на 11:00 01.02.2022 (а.с.60 т.1);
-31.01.2022 було складено письмове повідомлення про підозру та вручено в установленому КПК України порядку, про що вже детально писалось у цій ухвалі;
- 31.01.2022 мати підозрюваного, ОСОБА_20 , підписала три корінці повісток про отримання повісток про виклик до НАБУ в кабінет №375 ОСОБА_5 для участі у процесуальних діях у кримінальному провадженні №42021000000002617, а саме: на 10:00 07.02.2022, на 10:00 07.02.2022, на 10:00 03.02.2022 (а.с.92 т.1);
-04.02.2022 підписано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та погоджено Генеральним прокурором (а.с.1-24 т.1);
-04.02.2022 клопотання надійшло на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (а.с.1 т.1).
З огляду на викладене, необхідно вирішити чи може неявка ОСОБА_5 29.01.2022, 31.01.2022, 01 та 03.02.2022 за викликом до правоохоронного органу свідчити про те, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування.
За змістом ч.2 ст.133 КПК України слідчий під час досудового розслідування має право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст.136 КПК України).
Необхідно зауважити, що слідчому судді не були надані тексти повісток про виклик ОСОБА_5 до НАБУ на 29.01.2022, 31.01.2022 та 01.02.2022, тому перевірити чи відповідав зміст повісток вимогам ст..137 КПК України, а саме чи було зазначено в них наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, не можливо. При цьому, сам ОСОБА_5 повідомив, що 28.01.2022 повісток йому не вручали, він тільки розписався на корінцях про отримання повісток, і детектив йому одразу повідомив, що 29.01.2022 він може не з'являтись до НАБУ. Також, адвокат ОСОБА_4 повідомила, що 31.01.2022 вона мала телефонну розмову з детективом ОСОБА_6 , якому повідомила, що ОСОБА_5 перебуває в закладі охорони здоров'я і з'явитись до НАБУ не має можливості, на підтвердження чого подала аудіо запис розмови. Також, стороною захисту було надано копію виписки із медичної карти, виданої 12.02.2022 ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.», відповідно якої ОСОБА_5 з 31.01.2022 до 07.02.2022 перебував в закладі охорони здоров'я у зв'язку з захворюванням (а.с.129 т.4). Як повідомив прокурор, підтвердження поважності причини неявки ОСОБА_5 до органу досудового розслідування захистом не надавалось. Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку, повідомлення про причини неприбуття не спростовує тієї обставини, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про виклик до детектива, не з'явився без поважної причини, оскільки виписка із медичної карти видана тільки 12.02.2022.
Щодо підписання корінців повісток про виклик матір'ю ОСОБА_20 , то слідчий суддя вважає, що хоча вони і вручені відповідно до ч.2 ст.135 КПК України дорослому члену сім'ї, однак при цьому відсутнє належне підтвердження отримання ОСОБА_5 повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (розпис ОСОБА_5 про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення йому повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення ОСОБА_5 повістки про виклик або ознайомлення з її змістом) як то передбачено ч.1 ст.136 КПК України. Тому, не прибуття ОСОБА_5 до НАБУ 03.02.2022 слідчим суддею до уваги не береться.
Отже, враховуючи, що 28.01.2022 ОСОБА_5 було одночасно повідомлено про явку до правоохоронного органу на три різних дати, в ці дати він на виклики не з'явився; 31.01.2022 він набув статусу підозрюваного, як підозрюваний до детектива не викликався; 31.01.2022 прокурор та детективи не змогли встановити місце його перебування для вручення письмового повідомлення про підозру; 04.02.2022 подано клопотання про застосування запобіжного заходу, тому слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 ухилявся від явки до НАБУ, однак, таке ухилення протягом короткого строку (чотирьох днів) недостатнє для висновку про його переховування від органу досудового розслідування. А тому слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що ОСОБА_5 здійснив умисні дії з метою переховування місця свого перебування від органу досудового розслідування, а отже, не встановлено виключного випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.183 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
7. Запобіжними заходами, крім тримання під вартою, є: 1)особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт, що передбачено ч.1 ст.176 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ч.8 ст.194 КПК України до підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених Главою 18 КПК.
Отже, оскільки прокурором не доведено виключного випадку для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави.
8. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя, під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України відноситься до нетяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього правопорушення, йому може загрожувати покарання у виді штрафу або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років;
- станом на сьогоднішній день підозрюваному виповнилось 39 років, інформації про стан його здоров'я слідчому судді не надано;
- підозрюваний має родину (троє неповнолітніх дітей, дружину, мати-пенсіонерку);
- надані стороною обвинувачення матеріали свідчать, що ОСОБА_5 на початку кримінального переслідування не виконував передбачені законом процесуальні обов'язки щодо явки до правоохоронного органу;
- наявними матеріалами підтверджується володіння ним нерухомим майном - 1/4 квартири в м. Житомир.;
- підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_5 .
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК).
При визначенні розміру запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, його матеріальний стан, відомості про доходи за 2020 рік - 494418 грн., що дозволяє дійти висновку, що застава, визначена у передбаченому законом максимальному розмірі, в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження та, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами, які були встановлені в ході розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, що визначені п.п. 3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Так, зважаючи на встановлений ризик переховування слід зобов'язати підозрюваного здати на зберігання вказаному у клопотанні детектива державному органу свої документи для виїзду за кордон, повідомляти про зміну місця проживання та роботи.
Ризик впливу на свідків вказують на необхідність покладення обов'язку на підозрюваного утримуватись від спілкування із вказаними у клопотанні прокурора свідками, крім Міністра ОСОБА_31 , які входять до складу тендерного комітету, є службовими особами лікарні, органів державної влади, а також довіреними особами ОСОБА_5 .
9. Визначаючи строк дії обов'язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 31.01.2022, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16.12.2021, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, до 6 місяців, тобто до 31.07.2022, а тому такий строк має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.07.2022.
Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
10. 29.04.2022 захисником ОСОБА_4 до суду було подано скаргу про заборону обмеження прав і повноважень народного депутата України з підстав воєнного стану, негайне звільнення, в порядку ст.206 КПК України, посилаючись на те, що затримання народного депутата України ОСОБА_5 перешкоджає реалізації ним конституційних та інших законних прав, обов'язків і повноважень, а тому просить невідкладно відреагувати на такі порушення і звільнити ОСОБА_5 .
За змістом ч.3 ст.206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Як встановлено, підозрюваного ОСОБА_5 о 15 год. 58 хв. 28.04.2022 у дворі будівлі про проспекту Незалежності,15 в м. Житомир було затримано на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2022 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, затримання підозрюваного ОСОБА_5 відбулось на підставі судового рішення, а тому підстав для застосування ст.206 КПК України не було. При цьому слідчий суддя не наділений правом надавати оцінку мотивам та змісту ухвали слідчого судді, яка була постановлена в межах його повноважень, визначених КПК України.
11. Також, слідчий суддя вважає за необхідне відповісти у цій ухвалі на питання, які сторона захисту піднімала під час розгляду клопотання.
Так, адвокат ОСОБА_4 заявила, що ОСОБА_5 та його захиснику не було надано копію клопотання та доданих до нього матеріалів не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, а до самого клопотання не додано підтвердження того, що такі копії було надано. Крім того, вважає, що на томах клопотання, які прошиті, містяться засвідчувальні написи детектива, але вони стосуються клопотань про арешт майна і про обшук у цьому кримінальному провадженні, а тому таке клопотання не може розглядатись.
Справді, ч.2 ст.184 КПК України передбачає, що копія клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, а підтвердження цього додається до клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що копія клопотання та матеріалів не були вручені, оскільки одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до слідчого судді було подане клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу.
Сторона захисту отримала копію клопотання та доданих матеріалів вже під час розгляду в суді клопотання про застосування запобіжного заходу 08.02.2022, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що клопотання про застосування запобіжного заходу надійшло до суду 04.02.2022, постановлення рішення за результатами його розгляду відбувається 19.05.2022, тобто, через три з половиною місяці, копію клопотання з додатками стороною захисту отримано 08.02.2022 під час розгляду клопотання в суді, в судовому засіданні стороною захисту не було заявлено, що не вручення за три години до початку розгляду клопотання мало якісь негативні наслідки для здійснення ефективного захисту, а тому слідчий суддя вважає, що у сторони захисту було достатньо часу для обґрунтування власної правової позиції у цьому провадженні, у підготовці клопотань та збиранні доказів, які мають значення для розгляду питання застосування запобіжного заходу, і наслідків через невручення у визначений КПК строк копії клопотання з доданими матеріалами, які неможливо було б виправити, не настало.
Щодо засвідчувальних написів, які містяться на кожному з трьох томів клопотання детектива, то їх текст жодним чином не впливає на зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, і може свідчити тільки про неуважність та неохайність під час готування таких матеріалів до передачі до суду та вручення стороні захисту, а також про недотримання детективом вимог інструкції з діловодства.
На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000002617 від 16.12.2021, щодо ОСОБА_5 .
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до суду.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ,
призначення платежу: прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
2) утримуватися від спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді, визначити до 19 липня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні№ 42021000000002617 від 16.12.2021.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику для відома.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_32