Ухвала від 27.06.2022 по справі 991/754/22

Справа № 991/754/22

Провадження №11-сс/991/170/22

суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора та захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42021000000002617 від 16 грудня 2021 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомир, громадянина України, народного депутата України, раніше не судимого, який зареєстрований у АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.369-2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання детектива про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 49 620 грн, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до суду, та з покладенням обов'язків: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Термін дії обов'язків, визначено до 19 липня 2022 року. Судове рішення мотивоване тим, що: ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та набув статусу підозрюваного; наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених п.2,4 ч.1 ст.177 КПК України, та виключного випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.183 КПК України, для застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24 травня 2022 року засобами поштового зв'язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та 25 травня 2022 року на електронну пошту - доповнення до неї, у якій він просить скасувати судове рішення та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 49 620 грн з покладенням обов'язків, які зазначено у клопотанні детектива. Прокурор не оспорює та погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. Разом з цим, вважає, що він прийшов до помилкового висновку про недоведеність існування ризиків, визначених п.п.2,4 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 , використовуючи свій статус народного депутата України, зв'язки з працівниками правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, має можливість особисто та через них контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням можливими співучасниками злочину, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів. Крім того, на думку сторони обвинувачення, він, використовуючи свій вплив, звертався до працівників КП «Лікарня № 2 ім.В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради», зокрема до лікаря ОСОБА_12 з проханням оформити листки тимчасової непрацездатності для своїх знайомих, за умови відсутності належних підстав. Вказані обставини свідчать про наявність обґрунтованого ризику, що документи та речі, які мають значення для досудового розслідування можуть бути знищені чи спотворені, підроблені як особисто ОСОБА_8 , так й іншими особами за його вказівкою. Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_8 здійснював вплив на прийняття рішень посадовими особами щодо проведення процедур закупівель, посадові особи піддавались його впливу, існують підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності він може впливати на зазначених осіб, у тому числі, в частині підробки, приховування, спотворення документів. Слідчим суддею необґрунтовано виключено ризик - перешкоджання кримінальному провадженню з боку підозрюваного ОСОБА_8 іншим чином, оскільки наявність вказаного ризику обґрунтовано його схильністю до вжиття заходів конспірації та залучення сторонніх осіб до своєї протиправної діяльності. Так, він систематично використовує транспортні засоби, зареєстровані на інших фізичних осіб. Крім того, до процесу отримання неправомірної вигоди він залучив ОСОБА_15 , якому надав вказівку забрати пакет з грошовими коштами у ОСОБА_11 . Також слідчим суддею не враховано, що постанова про оголошення у розшук підозрюваного є обов'язковою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Не було надано оцінки його затриманню на підставі ухвали слідчого судді від 07 лютого 2022 року та залишено поза увагою факт його ухилення від суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. На думку прокурора, не покладення обов'язків: прибувати до детективів та прокурорів на першу вимогу; не відлучатися із міста Києва та міста Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматись від відвідування приміщень, що використовуються КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради», крім випадків звернення за медичною допомогою ОСОБА_8 та членів його родини та носити електронний засіб контролю є неправомірним, оскільки існуючі ризики корелюються із вказаними обов'язками та їх покладення обґрунтовано матеріалами клопотання. Також слідчим суддею без жодних обґрунтувань необґрунтовано виключено з переліку осіб, від спілкування з якими має утриматись ОСОБА_8 , ОСОБА_21

26 травня 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді від 19 травня 2022 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарення та 30 травня 2022 року - доповнення до неї, у яких вона просить поновити строк на апеляційне провадження, скасувати судове рішення та у задоволенні клопотання детектива про обрання запобіжного заходу відмовити. Зазначає, що під час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупійного суду від 19 травня 2022 року вона, захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 присутні не були. Всупереч вимогам КПК України після закінчення судового засідання ОСОБА_8 копію судового рішення не видано. Зі змістом ймовірної частини резолютивної частини судового рішення вона ознайомилася лише 25 травня 2022 року, коли отримала на електронну пошту апеляційну скаргу прокурора. Враховуючи обставини, які не залежили від її волі, просить поновити строк на апеляційне оскарження. Вважає, що покладення на ОСОБА_8 обов'язку здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну, є незаконним обмеженням його як народного депутата України права реалізації своїх конституційних повноважень. Крім того, слідчий суддя незаконно обмежив спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_15 , який є волонтером, у зв'язку з чим він позбавлений можливості звертатись до ОСОБА_8 із проханням допомоги медичним обладнанням окремим бойовим підрозділам ЗСУ, тощо. Покладений на ОСОБА_8 обов'язок утримуватися від спілкування із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 також є необгрунтованим, оскільки вони є керівниками медичних закладів, у яких проходять лікування військовослужбовці ЗСУ, біженці з тимчасово окупованих територій, тощо. Як наслідок, вони позбавлені можливості звертатись до ОСОБА_8 з проханням забезпечити їх лікувальні заклади медичним обладнанням, лікарськими засобами, вжити заходи щодо отримання апаратів ШВЛ. У порушення норм закону відомості щодо народного депутата України ОСОБА_8 за ч.2 ст.369-2 КК України та щодо перекваліфікації його дій внесені детективом. На думку сторони захисту, слідчий суддя мав оцінити положення ч.1 ст.482-2 КПК України у взаємозв'язку з постановою детектива про зміну правової кваліфікації та самостійно звернутись або до Конституційного Суду України, або до Великої Палати Верховного Суду, Пленуму ВС щодо роз'яснення та правильного застосування ч.1 ст.482-2 КПК України. Крім того, слідчий суддя не звернув увагу щодо невиконання вимог абз.6 ч.2 ст.482-2 КПК України, оскільки зміст копій листів прокурора до Верховної Ради України за №16-20476-21 та детектива за №0414-002/2635 вказує, що вони не є повідомленням Голові Верховної Ради України. Всупереч ч.3 ст.184 КПК України у матеріалах судової справи відсутнє підтвердження того, що до моменту подачі до суду підозрюваному, захиснику надано копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Клопотання подане без дотримання встановленої процедури, а тому підлягало поверненню, а при розгляді по суті - відмові в його задоволенні. Крім того, граничний строк розгляду клопотання встановлено нормами КПК України, а тому не може бути за власною ініціативою змінений слідчим суддею. Застосування практики ЄСПЛ проти підозрюваного не допускається. Захисника ОСОБА_7 у судове засідання, яке було призначене на 29 квітня 2022 року, належним чином викликано не було, а тому неправомірно постановлено протокольну ухвалу про залучення адвоката з системи безоплатної правової допомоги. Після вступу у справу захисника з системи БПД слідчий суддя не звернув увагу на надані йому повноваження центром БПД, які відрізняються від резолютивної частини протокольної ухвали. Вважає, що доручення не відповідає вимогам законності та порушує права ОСОБА_8 . Також просить перевірити на предмет законності ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про затримання з метою приводу, оскільки вона постановлена з порушенням його процесуальних прав.

30 травня 2022 року на електронну пошту суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді від 19 травня 2022 року, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, встановити факт відсутності обгрунтованої підозри, допустимості і достовірності доказів та скасувати судове рішення. Підставами для поновлення строку зазначає, що судове рішення направили за адресою, яка не має до нього відношення та з його змістом він ознайомився лише 27 травня 2022 року. На його думку, ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки докази у кримінальному провадженні є недопустимими. Так, протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтоль місця від 13 грудня 2021 року складено на тринадцятий день, після того, як відбувалася негласна слідча (розшукова) дія. Крім того, протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи від 13 грудня 2021 року не відповідає вимогам ч.1 ст.106 КПК України. Протокол допиту свідка ОСОБА_11 є недопустимим, оскільки, на його думку, свідчення дає не конкретна особа, а агент, який переповідає свою легенду. Вважає, що клопотання детектива не відповідає вимогам ст.184 КПК України, не доводить ризики, не містить посилань на докази наявності кожного ризику, в тому числі, в ньому необґрунтовано питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, а слідчим суддею також не враховано обставини, що позитивно характеризують ОСОБА_8 .

У судовому засіданні прокурор доводи, зазначені в його апеляційній скарзі та доповненнях до неї, підтримав, просив її задовольнити, не заперечував проти поновлення стороні захисту строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також просив відмовити у задоволенні вимог апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Захисник ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу прокурора в частині скасування рішення слідчого судді та заперечувала проти задоволення її в іншій частині. Просила задовольнити вимоги апеляційних скарг, які подані нею та захисником ОСОБА_10 . Також просила переглянути ухвали слідчих суддів щодо незаконності затримання її підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_10 у судове засідання не з'явився, направив клопотання в якому повідомив, що не може з'явитися у судове засідання, оскільки прийматиме участь у іншому кримінальному провадженні, в якому особу взято під варту.

Захисник ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився вчетверте, поштова кореспондаенція, яка направлялась на його адресу ним не отримувалась, засоби телефонного зв'язку не працювали, підтвердження про отримання повідомлень суду на його електронні засоби зв'язку залишив без реагування.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 19 травня 2022 року за участі підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , разом з тим вона зазначає, що під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного судового рішення вона присутньою не була. Докази отримання ними резолютивної частини та/або повного тексту судового рішення матеріали справи не містять.

Захисник ОСОБА_10 про судовий розгляд, який призначено на 19 травня 2022 року, повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився. Копія резолютивної частини рішення слідчого судді направлена йому 20 травня 2022 року та була отримана ним 27 травня 2022 року, після чого ним було подано апеляційну скаргу на електронну адресу суду 30 травня 2022 року.

За наведеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_10 пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Тому, колегія суддів дає оцінку доводам, викладеним у них.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався не в повній мірі зазначених вимог закону.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що детективами проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 січня 2022 року, близько 16 год 30 хв, у приміщенні кафе «La Cantina», що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, 13А, ОСОБА_8 , будучи народним депутатом України та Головою підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, тобто службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, користуючись наявним службовим становищем, авторитетом посади, соціальним статусом та особистими зв'язками, діючи умисно з корисливим мотивом, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер свої діянь, у ході особистої зустрічі із ОСОБА_11 , віддавши відповідну вказівку своїй довіреній особі та водію ОСОБА_15 , отримав від ОСОБА_11 у паперовому пакеті персикового кольору з написом «Holiday!» неправомірну вигоду у розмірі 558 тис грн, що складає 30% від суми договору поставки від 09 грудня 2021 року №1059, укладеного між ТОВ «Ламберг ІНК» та КП «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради» на суму предмета закупівлі 1,860 млн грн, за вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а саме: за вплив на прийняття ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які є посадовими особами (директором та медичним директором і головою тендерного комітету) КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради», рішення про визнання ТОВ «Ламберг ІНК» переможцем публічної закупівлі щодо постачання системи ультразвукової діагностики та подальше укладення відповідного договору поставки.

При цьому, перед одержанням неправомірної вигоди ОСОБА_8 підтвердив ОСОБА_11 , що у подальшому протягом лютого-квітня 2022 року, використовуючи свій вплив, забезпечить фінансування та належну реалізацію договорів від 20 грудня 2021 року №1089 про поставку системи магнітно-резонансної томографії всього тіла та від 31 грудня 2021 року №1135 про поставку лапароскопічного набору для хірургічних процедур, укладених КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради» з суб'єктами господарювання, представником яких є ОСОБА_11 , за умови надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди. Водночас на прохання ОСОБА_11 про перегляд схеми обрахування неправомірної вигоди або про збільшення суми договору від 20 грудня 2021 року №1089, ОСОБА_8 відповів, що обдумає існуючі можливості та запропонує прийнятний варіант взаємодії. Дії народного депутата України ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.369-2 КК України.

З ухвали слідчого судді від 19 травня 2022 року вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, та вважає, що доводи сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого злочину є необґрунтованими, оскільки, обґрунтованість підозри підтверджена доданими до клопотання матеріалами досудового розслідування. Зазначені докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину. Підстав для визнання їх недопустимими судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 (ч.2 ст.369-2 КК України), який є нетяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що існують ризики, зазначені в п.п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.ч.5 та 6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. На думку колегії суддів, прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявність постанови про оголошення у розшук підозрюваного не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з ст.183 КПК України, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо доводів прокурора про існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, то колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді містить ретельне обґрунтування відсутності даного ризику, з чим погоджується і колегія суддів. Посилання на те, що слідчим суддею не необґрунтовано виключено з переліку осіб, від спілкування з якими має утриматись ОСОБА_8 - ОСОБА_21 згідно з наявним ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є безпідставними та спростовуються судовим рішенням.

Разом з тим, на думку колегії суддів, обґрунтованими є доводи прокурора про існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки з повідомлення про підозру ОСОБА_8 та доданих до клопотання документів вбачається, що він здійснював вплив на прийняття рішень посадовими особами щодо проведення процедур закупівель. Посадові особи піддавались його впливу, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що він може впливати на уповноважених осіб щодо підробки, приховування, спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Крім того, на думку колегії суддів, матеріали справи містять достатньо доказів та прокурором була доведена необхідність покладення на підозрюваного обов'язків: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; утриматись від відвідування приміщень, що використовуються КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради», крім випадків звернення за медичною допомогою ОСОБА_8 та близьких членів його родини, які в сукупності з тим розміром застави, яка була визначена стосовно ОСОБА_8 , повинна достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов'язків та забезпечити, у подальшому, його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.

Разом з тим, на думку колегії суддів відсутні правові підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язку не відлучатися із міста Києва та міста Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки, щоразу, їдучи з місця проживання на роботу, йому доведеться отримувати дозвіл від сторони обвинувачення, що може вплинути на своєчасне виконанням ним обов'язків народного депутата України.

Разом з тим, з врахуванням запровадження на території України воєнного часу, забезпечення безпеки роботи Верховної Ради України, а також враховуючи, що злочин який інкримінують ОСОБА_8 є нетяжким кримінальним правопорушенням, колегія суддів вважає за можливе не покладати на підозрюваного ОСОБА_8 , як народного депутата України, обов'язок носити електронний засіб контролю.

Доводи сторони захисту щодо незаконності покладення обов'язку здати на зберігання ОСОБА_8 до органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну, на думку колегії суддів, є необгрунтованими, оскільки суду не наведено доводів і не надано доказів, що вказаний обов'язок впливає на обсяг здійснення ним його конституційних повноважень.

Посилання сторони захисту, що слідчий суддя незаконно обмежив спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказані особи мають відношення до кримінального провадження. Так, ОСОБА_8 за версією сторони обвинувачення, здійснював вплив на прийняття ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які є посадовими особами (директором та медичним директором і головою тендерного комітету) КП «Лікарня №2 ім. В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради», рішення про визнання ТОВ «Ламберг ІНК» переможцем публічної закупівлі щодо постачання системи ультразвукової діагностики та подальше укладення відповідного договору поставки. Довіреною особою ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди був ОСОБА_15 , у ході його обшуку ним добровільно надано паперовий пакет персикового кольору з написом «Holiday!», у якому знаходилися предмет неправомірної вигоди (т.1 а.с.27-42; т.2, а.с.192). Допомога в умовах воєнного стану в Україні є важливим фактором, однак сторона захисту не надала доказів, що особисто до ОСОБА_8 дійсно звертаються ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з питань надання медичного обладнання окремим бойовим підрозділам Збройних Сил України, забезпечення медичних закладів лікарськими засобами, апаратами ШВЛ тощо та відсутня заборона щодо передоручення ним таких звернень іншим особам у разі їх наявності.

Твердження захисника ОСОБА_10 , що клопотання детектива не відповідає вимогам ст.184 КПК України, не доводить ризики, не містить посилань на докази наявності кожного ризику, в тому числі, що в ньому необґрунтовано питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, є безпідставними та спростовується матеріалами судової справи.

Безпідставним також є доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 , що слідчим суддею не враховано обставини, які позитивно характеризують ОСОБА_8 , оскільки вказані обставини були предметом дослідження.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що булодотримано вимоги, які встановлені ч.1 ст.482-2 КПК України, оскільки відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України були внесені до ЄРДР Генеральним прокурором (т.2 а.с.1-2), зміна правової кваліфікації в ході досудового розслідування 29 січня 2022 року відбулась під подальшим контролем Генерального прокурора 31 січня 2022 року, про що свідчить повідомлення про підозру. Глава 37 КПК України не містить застереження щодо порядку зміни кваліфікації стосовно спецсуб'єктів саме Генеральним прокурором.

Доводи захисника ОСОБА_7 , що слідчий суддя мав звернутись щодо роз'яснення та правильного застосування ч.1 ст.482-2 КПК України є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя відповідно до норм чинного законодавства не є суб'єктом конституціного звернення.

На думку колегії суддів, копії листів прокурора №16-20476-21 від 31 січня 2022 року та детектива НАБ України №0414-002/2635 за своїм змістом відповідають вимогам абз.6 ч.2 ст.482-2 КК України, оскільки містять інформацію про те, що стосовно народного депутата України ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. Не зазначення адресатом листів Голову Верховної Ради України, вказанням Верховну Раду України не свідчить про невідповідність їх вимогам КПК України. Голова ВР України представляє Верховну Раду України та відповідно до ст.88 Конституції України організовує її роботу, координує діяльність її органів, а тому саме ним вирішуються всі питання, які надходять на її адресу у відповідності до норм діючого законодавства.

Доводи захисника ОСОБА_7 щодо необхідності повернення клопотання або відмову в його задоволенні через невручення його копії з копіями матеріалів до проведення судового засідання є безпідставними, оскільки вказані обставини не є відповідно до ч.2 ст.194 КПК України правовою підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з думкою сторони захисту про наявність порушення строків розгляду клопотання, разом з тим вказана обставина не є підставою для відмови в його задоволенні як і несвоєчасне вручення копії клопотання з додатками та не спростовує наявність ризиків, які були підставою для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. При цьому при вирішенні клопотання така практика була застосована не щодо визнання особи підозрюваною чи на обґрунтування наявності ризиків, а щодо тлумачення визначення словосполучення "обґрунтована підозра", яке відсутнє у національному законодавстві.

З приводу перевірки ухвали в частині законності затримання ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що провадження у цій частині підлягає закриттю, так як згідно з ч.ч.1 та 2 ст.309 КПК України такі ухвали не підлягають оскарженню в апеляційному порядку. Скарга на таку ухвалу може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно зі ст.314 - 316 КПК України.

Решта доводів сторони захисту не є підставою для скасування судового рішення, оскільки такі доводи не свідчать про порушення права на захист підозрюваного.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

За даних обставин колегія суддів вважає, що має місце підстава для скасування судового рішення, передбачена п.1 ч.1 ст.411 КПК України, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині, апеляційна скарга прокурора частковому задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали щодо покладення обов'язків на підозрюваного. Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та його поновити.

Провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в частині перевірки ухвали від 19 травня 2022 року щодо законності затримання закрити.

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42021000000002617 від 16 грудня 2021 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати в частині відмови в покладенні обов'язків.

У цій частині постановити нову ухвалу, якою покласти на підозрюваного ОСОБА_8 додатково наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

2) утриматись від відвідування приміщень, що використовуються КП «Лікарня № 2 ім. В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради», крім випадків звернення за медичною допомогою ОСОБА_8 та близьких членів його родини.

В іншій частині клопотання детектива залишити без задоволення, ухвалу слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4