Провадження № 11-сс/803/671/22 Справа № 212/2225/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 травня 2022 року м.Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року клопотання слідчого ОСОБА_9 задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 30 червня 2022 року включно. Покладено на підозрюваного обов'язки : не залишати місце постійного проживання за адресою : АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово; прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора,судді або суду; повідомляти суд, прокурора та /або слідчого про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну).
Обгрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, а тому, враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушеня.
Разом із тим, визначаючи вид запобіжного заходу, який підлягає застосуванню, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, міцні соціальні зв'язки, відсутність негативних характеристик, та прийшов до висновку про можливість застосування менш обтяжливого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі не менше ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке в силу ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Вважає, що заявлені ризики переховування та незаконного впливу на свідків та знищення або спотворення будь-яких із речей і документів, які мають істотні значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є доведеними. Вказує, що судом не враховано, що підозрюваний не має легального джерела доходу, у зв'язку із чим, перебуваючи на свободі, може продовжувати свою злочинну діяльність. Враховуючи тяжкість скоєного правопорушення та невідворотність покарання, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу слідства та суду. Зазначає, що лише застосування виняткового запобіжного заходу забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави; підозрюваного та його захисника, які, кожен окремо, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та вказали, що ухвала суду є законною та обґрунтованою; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що слідчим відділом ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022046730000197 від 01 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
02 травня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обґрунтованість якої на даній стадії провадження підтверджується: протоколом огляду місця події від 01 травня 2022 року; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів 19/104-22/10194-НЗПРАП від 02 травня 2022 року; речовими доказами та іншими матеріалами.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується вказаними доказами, а висновки слідчого судді про її доведеність в апеляційному порядку ніким не оспорюються.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_7 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за нього передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Також є правильним висновок слідчого судді про те, що з урахуванням вищенаведених обставин існує певна вірогідність того, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків, втім з урахуванням відомостей про особу останнього ці ризики є порівняно невисокими та можуть бути усунуті шляхом застосування до ОСОБА_7 менш обтяжливого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Зокрема апеляційний суд враховує, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_10 , 2014 року народження, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, а також органом досудового розслідування на даній стадії не встановлено свідків по справі та осіб у яких наркотичний засіб було придбано, через що ризик незаконного впливу на свідків є мінімальним.
При цьому колегія суддів приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», висловив правову позиції про те, що для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, і тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою, а також відповідно до положень національного процесуального законодавства до підозрюваного має бути застосований мінімально обтяжливий запобіжний захід, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обраний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку, колегія суддів вважає такими, що не підстверджуються матеріалами справи, оскільки на час апеляційного розгляду минуло 14 днів з дати (часу) обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, за вказаний період підозрюваний з'являвся за викликами до органу досудового розслідування, а також стороною обвинувачення не надані докази порушення ним покладених на нього обов'язків, через що обраний запобіжний захід належить вважати дієвим і достатнім.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
На думку суду апеляційної інстанції, наведені прокурором доводи у сукупності не дають достатніх підстав для застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містять нових відомостей, що мають істотне значення, і в цілому полягають у переоцінці обставин, які були відомі слідчому судді і дістали належну оцінку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 травня 2022 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4