Провадження № 22-з/821/29/22 Справа № 695/103/21
18 травня 2022 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карпенко Оксани Володимирівни, розглянувши заяву представника Комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» - адвоката Мельник Таїсії Миколаївни про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду: Гончар Надії Іванівни, Сіренка Юрія Володимировича, Фетісової Тетяни Леонідівни, визначеної системою автоматизованого розподілу справ по розгляду апеляційної скарги представника Комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» - адвоката Мельник Таїсія Миколаївна на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2022 року про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» про стягнення моральної шкоди та оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника,-
В провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» (до перейменування: «Золотоніська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Черкаської обласної ради») про стягнення моральної шкоди та оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, що призначена до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2022 року у вказаній справі було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Міщенка С.В. про призначення судової психологічної експертизи.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Мельник Т.М. оскаржила її в апеляційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Гончар Н.І., судді: Сіренко Ю.В., Фетісова Т.Л. (а.с.21).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі (а.с.25).
16 травня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника Комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» - адвоката Мельник Т.М. надійшла заява про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду, в обґрунтування якого вказував, що дії суддів Черкаського апеляційного суду, на думку заявника є злочинними та дискримінаційними.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, адвокат Мельник Т.М. вказує на те, що представництво інтересів позивача здійснює адвокат Міщенко С.В., який з 2010 по 2017 рік працював суддею Апеляційного суду Черкаської області разом із суддями Гончар Н.І., Сіренко Ю.В. та Фетісовою Т.Л., що підтверджується відомостями із загальнодоступних джерел інформації. Враховуючи вищевикладене вважає, що колегія суддів, в складі Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. пов'язані тісними соціальними зв'язками як колеги, які з великою вірогідністю можуть вплинути на об'єктивність розгляду вказаної справи.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 травня 2022 року заяву про відвід суддів Черкаського апеляційного суду передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2022 року заяву про відвід призначено головуючому судді Карпенко О.В.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, зазначені в заяві про відвід колегії суддів, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Так, згідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Водночас, як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є не об'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Апеляційний суд вважає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви адвоката Мельник Т.М. про відвід колегії суддів Гонччар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів, заявник вважає роботу судді Міщенка С.В. у 2010-2017 роках у Апеляційному суді Черкаської області та існування великої, на її думку, вірогідності впливу даної обставини на об'єктивність розгляду справи.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів у справі № 695/103/21, апеляційний суд приймає до уваги те, що у заяві про відвід не наведено фактів прояву колегією суддів поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи необ'єктивність у цій справі.
Відтак, доводи, якими Мельник Т.М. мотивує свою заяву про відвід колегії суддів, не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності цих суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості колегії суддів як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
В усякому разі, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Враховуючи зазначені норми закону, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів: головуюча суддя Гончар Н.І., судді: Сіренко Ю.В., Фетісова Т.Л.
Враховуючи підстави, які вказує адвокат Мельник Т.М. в заяві про відвід суддів та приймаючи до уваги вищенаведені положення цивільного процесуального закону, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід у зв'язку із відсутністю підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,-
У задоволенні заяви представника Комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» - адвоката Мельник Таїсії Миколаївни про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду: Гончар Надії Іванівни, Сіренка Юрія Володимировича, Фетісової Тетяни Леонідівни, визначеної системою автоматизованого розподілу справ по розгляду апеляційної скарги представника Комунального закладу «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» - адвоката Мельник Таїсії Миколаївни на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2022 року про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ «Золотоніська спеціальна школа Черкаської обласної ради» про стягнення моральної шкоди та оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Карпенко