19 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/17954/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані"
до: 1) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів,
23.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 (повний текст складено 29.04.2022) та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/17954/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2022 витребувано із Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/17954/20, оскільки оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 була відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
12.05.2022 матеріали справи № 910/17954/20 надійшли до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судом апеляційної інстанції та судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а також застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що у разі якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду, йому слід визначити норми права, щодо застосування яких не враховано висновки Верховного Суду, навести самі висновки, а також зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень сформованій правозастосовчій практиці.
Самого лише цитування постанов Верховного Суду є недостатньо, оскільки у касаційній скарзі не зазначені норми права, щодо застосування яких не враховано висновки Верховного Суду, не обґрунтовано, в чому полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень сформованій правозастосовчій практиці.
Крім того, обґрунтовуючи підстави подання касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" також посилається на допущені судами першої та апеляційної інстанцій процесуальні порушення під час розгляду справи.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, які саме процесуальні порушення, передбачені частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвели до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином ці порушення впливають на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Однак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" подало у 2020 році, її предметом є три вимоги немайнового характеру, а саме:
- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулись 30.03.2020 з реалізації лоту №GL16N717120 (ідентифікатор аукціону UA-EA-2020-03-19-000019-b) в частині продажу майнових прав/прав вимоги за договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007, за договором про надання кредиту №888 від 03.12.2007, за іпотечним договором від 25.07.2007 №949;
- визнання недійсним договору №81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідченого Мурською Н. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 618, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) №GL16N717120, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 в частині продажу майнових прав вимоги за Договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007 та Договором про надання кредиту №888 від 03.12.2007;
- визнання недійсним договору №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідченого Мурською Н. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №619, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) №GL16N717120, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 року, в частині продажу прав вимоги за Іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М, за реєстровим номером 949.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 скасовано частково та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/17954/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 12 612,00 грн, а саме 2 102, 00 х 3 х 200 %, де 2 102,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" додало до касаційної скарги в якості сплати судового збору платіжне доручення від 22.02.2022 № 6350 на суму 3 153,00 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, в якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали).
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 9 459,00 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/17954/20 залишити без руху до 13.06.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай