Ухвала від 18.05.2022 по справі 560/12903/21

УХВАЛА

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 560/12903/21

адміністративне провадження № К/990/10950/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання провести відповідний перерахунок та виплату пенсії на її підставі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій Хмельницьким обласним ТЦК та СП за № ХС54371 від 05.08.2021.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 77% грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій Хмельницьким обласним ТЦК та СП за № ХС54371 від 05.08.2021 (включаючи усі вказані у ній додаткові види грошового забезпечення та премію) з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених коштів та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати вищезазначені рішення судів попередніх інстанцій, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Отже, касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Л.В. Тацій

Попередній документ
104361284
Наступний документ
104361286
Інформація про рішення:
№ рішення: 104361285
№ справи: 560/12903/21
Дата рішення: 18.05.2022
Дата публікації: 19.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.05.2022)
Дата надходження: 04.05.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії