Яготинський районний суд Київської області
Справа № 744/878/14
Провадження № 6/382/20/22
12 травня 2022 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Жуковій Л. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вербицького Володимира Володимировича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», Семенівський відділ державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08.03.2022 р. № 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Семенівського районного суду Чернігівської Області на Яготинський районний суд Київської області.
28.04.2022 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вербицького В. В. звернувся до Яготинського районного суду Київської області із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, яке встановлене ухвалою Семенівського районного суд Чернігівської області від 17.06.2015 року у справі № 744/878/14.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 04.05.2022 р. № 27/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ судів Чернігівської області» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи наявність належних умов здійснення правосуддя судами Чернігівської області з 05.05.2022 р. відновлено їх територіальну підсудність.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 цього розпорядження, судам, яким відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 визначено територіальну підсудність справ судів, указаних у пункті 1 цього розпорядження, необхідно забезпечити розгляд справ (проваджень), які надійшли на розгляд до 04 травня 2022 року включно.
Подана заява мотивована тим, що заочним рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.08.2014 року у справі № 744/878/14 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» про стягнення із ОСОБА_1 18 531,10 грн. Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2015 року у справі № 744/878/14 задоволено подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції та тимчасово обмежено ОСОБА_1 , громадянину України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданого Семенівським РВ УМВС України в Чернігівській області 23.12.2012 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань без вилучення паспортного документа. В подальшому, 01.04.2022 року начальником 2-ої групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Марківка» з прикордонного загону Швиндякову М. О. було відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України у зв'язку із наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України ухвали Семенівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2015 року у справі № 744/878/14. Оскльки відповідні виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 завершені, він просить скасувати обмеження в праві виїзду за межі України, вважаючи його безпідставним.
Ухвалою від 04.05.2022 розгляд заяви призначено у судовому засіданні.
Представник заявника адвокат Вербицький В. В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його та заявника відсутності. Представник виконавчої служби та АТ КБ «ПриватБанк» повідомлені, будь яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходили.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2015 року у справі № 744/878/14 задоволено подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції та тимчасово обмежено ОСОБА_1 , громадянину України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданого Семенівським РВ УМВС України в Чернігівській області 23.12.2012 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань без вилучення паспортного документа.
Зі змісту цієї ухвали вбачається, що дане обмеження було застосованого до ОСОБА_1 як захід забезпечення виконання рішення суду, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. А саме, заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.08.2014 року у справі № 744/878/14, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» про стягнення зі ОСОБА_1 18531,10 грн.
Відповідно до подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції ГТУ юстиції у Чернігівській області від 29.05.2015 у нього на виконання перебувало виконавче провадження № 45856343 із виконання виконавчого листа № 744/878/14, виданого 10.10.2014 Семенівським районним судом Чернігівської області. Постановами державного виконавця від 15.12.2014 було відкрито виконавчі провадження. Так, станом на 28.05.2015 року у ОСОБА_1 була наявна заборгованість в сумі 20 748,81 грн, включаючи виконавчий збір.
Як вбачається із листа № 2049 від 21.04.2022, підписаного начальником Семенівського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), 27.08.2016 відповідні виконавчі провадження ВП №№ 45856343, 45855556 завершені відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не оскаржувалася. Матеріали виконавчих проваджень знищено відповідно до розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями. Станом на 21.04.2022 на виконанні у відділу відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Цей Закон регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».
Зазначений підхід застосований Верховним Судом у постанові від 28.10.2020 року у справі № 331/8536/17-ц.
Виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів № 744/878/14 від 10.10.2014 завершені, а їх матеріали знищені; відповідні постанови виконавчої служби не оскаржувалася; станом на 21.04.2022 на виконанні у відділі виконавчої служби відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 ; матеріали заяви містять лист від 13.04.2022 АТКБ "Приватбанк" (стягувача у справі № 744/878/14), згідно з яким ОСОБА_1 станом на 13.04.2022 не має заборгованості перед банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ч. ч. 5-8 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги позицію ЄСПЛ щодо неможливості продовжувати довготривалі заходи, що обмежують свободу пересування особи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 та наявність підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, накладеного ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2015 року у справі № 744/878/14.
Керуючись ст. ст. 259-261, 353, 354, 441 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.
Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке встановлено ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2015 року у справі № 744/878/14.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя М. М. Нарольський