Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/260/22
Провадження №3/382/227/22
12 травня 2022 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., за участі захисника Лещенка С. О., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 430288 від 06.03.2022 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно з цим протоколом, ОСОБА_1 06.03.2022 р. близько 12 год. 00 хв. в магазині «Фонтан» за адресою м. Яготин, вул. Незалежності, 77, здійснила продаж горілки «Грін Дей», в ємності 0,5 л, порушивши вимоги п. 13 ст. 8 Закону України «Про військовий стан», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином. Захисник Лещенко С. О. в судовому засіданні заперечив щодо винуватості ОСОБА_1 з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З'ясувавши обставини відповідно до ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування.
Слід зазначити, що об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, визначені, зокрема, Господарським кодексом України, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного регулювання господарської діяльності".
Тобто, об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у здійсненні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування.
Однак, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 430288 від 06.03.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у формулюванні складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП взагалі не зазначено об'єктивної сторони правопорушення саме за цією частиною статті у жодній із зазначеній формі (здійсненні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування).
Натомість, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона здійснила продаж алкогольних напоїв в порушення вимог Закону України «Про військовий стан». Однак, як вбачається з вищевикладеного, зазначені дії не охоплюються диспозицією саме ч. 1 ст. 164 КУпАП. Крім цього, у чинному законодавстві України Закон "Про військовий стан" відсутній.
Наведене у цьому випадку виключає склад адміністративного правопорушення, передбачений саме ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як і змінювати сформульований у протоколі склад адміністративного правопорушення, адже вказані обов'язки повністю покладені на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не доведено в суді жодними належними та допустимими доказами.
За таких обставин, у цьому випадку відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки в її діях не міститься складу саме цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з урахуванням того, що ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення діяння, яке не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП, а суд не вправі вийти за межі висунутого особі обвинувачення, якщо при цьому буде погіршене становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, працівниками Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області під час складення адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 164 КУпАП 06.03.2022 вилучено п'ятдесят вісім пляшок горілки, дві пляшки кон'яку та одну пляшку вина, які зберігаються в Яготинському ВП № 2 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області за адресою м. Яготин Київської області, вул. Незалежності, 109, які підлягають поверненню особі, у якої вони вилучені.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 164, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП України,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 п'ятдесят вісім пляшок горілки, дві пляшки коньяку та одну пляшку вина, які зберігаються в Яготинському ВП № 2 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду набрала законної сили________
Суддя М. М. Нарольський