Номер провадження: 22-з/813/101/22
Справа № 947/38690/20
Доповідач Заїкін А. П.
12.05.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 947/38690/20
Номер провадження: 22-з/813/101/22
Одеський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду цивільних справ Заїкіна А.П.,
учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 ,
- відповідач - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»,
розглянув заяву ОСОБА_1 , про відвід суддів Гірняк Л.А., Комлевої О.С. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконними дій щодо порушення права на укладення трудового договору на вищу посаду шляхом заповнення вакансії працівником підприємства, визначеного умовами колективного договору підприємства, та зобов'язання укласти трудовий договір на виконання роботи на новій посаді, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду, ухвалене у складі судді Луняченка В.О. 11 травня 2021 року,
встановив:
В провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду від 11 травня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконними дій щодо порушення права на укладення трудового договору на вищу посаду шляхом заповнення вакансії працівником підприємства, визначеного умовами колективного договору підприємства, та зобов'язання укласти трудовий договір на виконання роботи на новій посаді.
24.01.2022 року та 25.01.2022 ОСОБА_1 подав заяви про відвід суддів Гірняк Л.А. та Комлевої О.С. (Т. 3, а. с. 93 - 96, 97 - 106).
Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що у вказаній справі судді Гірняк Л.А. та Комлева О.С. підлягають відводу, оскільки судді приймали рішення у іншій справі №947/15233/20 щодо подібних правовідносин, де сторонами по справі були ОСОБА_1 та ДП «АМПУ». Тому, апелянт вважає що судді Гірняк Л.А. та Комлева О.С., слідуючи принципу послідовності позиції, можуть в упереджений спосіб ухвалити рішення за результатами розгляду даної справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.05.2022 року заявлений ОСОБА_1 відвід був визнаний необґрунтованим. Справа передана до канцелярії апеляційного суду з метою визначення судді для вирішення питання про відвід (Т. 3, а. с. 136 - 138).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 року, здійсненого у встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України порядку, визначено суддю Заїкіна А.П. для вирішення питання про відвід суддів Гірняк Л.А. та Комлевої О.С..
Матеріали цивільної справи були отримані суддею Заїкіним А.П. - 11.05.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши підстави заявленого відводу, вважаю, що заявлений відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За ч. 7 вищевказаної статті питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Згідно діючого процесуального законодавства, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім», в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року N 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).
Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів (п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02).
Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995 004) повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 28 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 року по справі «Газета «Україна-центр» проти України (заява №16695/04).
З огляду на вищевикладене, об'єктивний критерій вимагає щоб особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявляючи відвід, заявник повинен навести об'єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
ОСОБА_1 заявив відвід суддям Гірняк Л.А. та Комлевій О.С. з тих підстав, що вказані судді приймали рішення в іншій справі №947/15233/20 щодо подібних правовідносин.
Належних та допустимих доказів про суб'єктивну упередженість суддів Гірняк Л.А. та Комлевій О.С. заявник не надав. Особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід суддів не містить визначених законом підстав для відводу суддів. Жодними доказами не підтверджуються існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів. Тому, вказані у заяві доводи не є підставами для задоволення відводу.
Інших підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Гірняк Л.А. та Комлевої О.С. за матеріалами справи не виявлено.
Таким чином, оскільки заявник не надав доказів на підтвердженнядоводів заяви, які б свідчили про наявність об'єктивних, дійсних обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, посилання заявника не знайшли свого підтвердження за матеріалами справи, зводяться до припущень та є безпідставними, вважаю необхідним відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Гірняк Л.А. та Комлевої О.С..
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 381 ЦПК України Одеський апеляційний суду складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Гірняк Л.А. та Комлевої О.С. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А. П. Заїкін