Провадження № 22-ц/803/285/22 Справа № 201/1499/21 Головуючий у першій інстанції: Демидова С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
11 травня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2021 року АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення кредитного ліміту №26257028455405 від 02 березня 2017 року, за умовами якого банк встановлює позичальнику кредитний ліміт, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином, використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. У порушення умов вказаного кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого перед банком виникла заборгованість, яка станом на 08 грудня 2020 року становить 48724,59 грн., з яких: залишок строкового кредиту 30604,03 грн.; залишок нарахованих строкових відсотків 1412,02 грн., залишок простроченого кредиту 5284,24 грн., залишок прострочених відсотків 11424,30 грн. Крім того, між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено ще один кредитний договір №22034000311609 від 04 березня 2020 року, за умовами якого банк встановлює позичальнику кредитний ліміт, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. В порушення умов вказаного кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 08 грудня 2020 року становить 87987,15 грн., з яких залишок строкового кредиту 60535,33 грн., залишок простроченого кредиту 10170,04 грн., залишок прострочених відсотків 0,50 грн., залишок прострочених комісій 17281, 28 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість в загальному розмір 136711,74 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року, станом на 08 грудня 2020 року у розмірі 48724,59 грн., з яких: залишок строкового кредиту 30604,03 грн.; залишок нарахованих строкових відсотків 1412,02 грн., залишок простроченого кредиту 5284,24 грн., залишок прострочених відсотків 11424, 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №22034000311609 від 04 березня 2020 року станом на 08 грудня 2020 року у розмірі 87987,15 грн., з яких: залишок строкового кредиту 60535,33 грн., залишок простроченого кредиту 10170,04 грн., залишок прострочених відсотків 0,50 грн., залишок прострочених комісій 17281,28 грн. Стягнуто з відповідача на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 136711,74 грн., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Від АТ «Банк Кредит Дніпро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем (позичальник) було укладено комплексний договір про надання банківських послуг №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року, за умовами якого банк встановлює позичальнику кредитний ліміт, визначений у повідомленні банку про встановлення ліміту кредиту, але не більше 200000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом за номінальної процентною ставкою у розмірі 4% на місяць, строком на 12 місяців з наступною автопролонгацією на кожні наступні 12 місяців у випадку відсутності повідомлення від банку про закінчення строку кредиту (а.с. 8-11).
За змістом пункту 13 Розділу 11 кредитного договору №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року, позичальник підтверджує, що отримав картку «Visa Gold PayWave Instant Issue» № НОМЕР_1 терміном дій до 28.02.2019 року (а.с. 9).
У порушення умов вказаного вище кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого перед банком виникла заборгованість, яка станом на 08 грудня 2020 року становить 48724,59 грн., з яких залишок строкового кредиту 30604,03 грн.; залишок нарахованих строкових відсотків 1412,02 грн., залишок простроченого кредиту 5284,24 грн., залишок прострочених відсотків 11424,30 грн. (а.с.18-21).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 02 березня 2017 року комплексного договору про надання банківських послуг №26257028455405-КРта отримання за його умовами позичальником грошових коштів; враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору та наявність, у зв'язку з цим, заборгованості перед банком, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року, станом на 08 грудня 2020 року, у розмірі 48724,59 грн., а саме: залишок строкового кредиту 30604,03 грн.; залишок нарахованих строкових відсотків 1412,02 грн., залишок простроченого кредиту 5284,24 грн., залишок прострочених відсотків 11424, 30 грн.
Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем (а.с. 18-21).
Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту одержання кредиту відповідачем, колегія зазначає наступне.
У даній справі встановлено, що стверджується письмовими матеріалами, що кредитний договір №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, користуючись кредитним лімітом і погашаючи частково заборгованість, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 18-21); кожен аркуш кредитного договору (договір містить, зокрема, умови про відсоткову ставку, про розмір щомісячної суми мінімально необхідного платежу, тощо) підписаний особисто відповідачем, що останнім не оспорюється (а.с. 9-11). Дійсність кредитного договору відповідачем не оспорюється.
ОСОБА_1 не заперечується факт користування кредитним лімітом, отримання банківської платіжної картки та отримання кредитних коштів, у відповідності до умов укладеного договору №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року, згідно змісту письмових пояснень суду першої інстанції та апеляційної скарги (а.с. 52-58).
Більше того, позичальник тривалий час користувався кредитним лімітом. В період з лютого 2018 року по серпень 2018 року систематично використовував кредитні кошти та 20 серпня 2018 року повністю погасив борг. В подальшому, з серпня 2018 року по травень 2020 року періодично використовував кредитні кошти та здійснював погашення боргу. Викладене підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 18-21).
Отже, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту видачі кредитних коштів відповідачу у розмірі 35888,27 грн. за умовами кредитного договору №26257028455405-КР від 02 березня 2017 року, враховуючи, що останнім не заперечується факт укладення вказаного договору, отримання ним платіжної банківської картки та тривалого користування кредитним лімітом.
Судом також встановлено, що 04 березня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено ще один кредитний договір №22034000311609 (а.с. 5-6).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору №22034000311609 від 04.03.2020 року, за цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплати проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом встановлених цим договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.
Згідно з п. 1.2. вказаного вище договору від 04.03.2020 року, за цим договором банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 72005,17 грн.; строк кредитування - 36 місяців; кінцева дата повернення кредиту - 04 березня 2023 року; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 04 березня 2020 року по 03 січня 2021 року - 3% від суми кредиту; з 04 січня 2021 року по 03 жовтня 2,5 % від суми кредиту, з 04 жовтня 2021 року по 03 липня 2022 року - 1,5% від суми кредиту; з 04 липня 2022 року по 04 березня 2023 року - 0, 925 % від суми кредиту; процента ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом: 56,0% річних.
Пунктом 1.3. договору №22034000311609 від 04.03.2020 року визначено, що банк формує графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутних послуг, реальної процентної ставки та ін.
Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок потягом 7 (семи) операційних днів з дати укладення договору, цей договір вважається не укладеним (п. 1.4. договору №22034000311609 від 04.03.2020 року).
Відповідно до п. 1.5. договору №22034000311609 від 04.03.2020 року, клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає банку в дату видачі кредиту здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПрАТ Страхова компанія «Уніка життя» суму страхового платежу у розмірі 4836,17 грн. за весь період страхування, згідно договору страхування №ВР-22034000311609 від 04 березня 2020 року.
Пунктом 2.1. договору №22034000311609 від 04.03.2020 року передбачено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів, далі - обов'язковий платіж.
У розділі 4 кредитного договору №22034000311609 від 04.03.2020 року сторони погодили Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки за цим договором (а.с. 5-6).
АТ «Банк Кредит Дніпро» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором та надав відповідачу кредит в сумі 72005,17 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, за кредитним договором №22034000311609 від 04.03.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 87987,15 грн., а саме: залишок строкового кредиту 60535,33 грн., залишок простроченого кредиту 10170,04 грн., залишок прострочених відсотків 0,50 грн., залишок прострочених комісій 17281,28 грн. (а.с. 16-17).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 04 березня 2020 року кредитного договору №22034000311609 та отримання за його умовами позичальником грошових коштів; враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору та наявність, у зв'язку з цим, заборгованості перед банком, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 08 грудня 2020 року, у розмірі 87987,15 грн., а саме: залишок строкового кредиту - 60535,33 грн., залишок простроченого кредиту- 10170,04 грн., залишок прострочених відсотків- 0,50 грн., залишок прострочених комісій -17281,28 грн.
Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем (а.с. 16-17).
Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту видачі кредиту відповідачу, колегія зазначає наступне.
Судом встановлено, що кредитний договір №22034000311609 від 04.03.2020 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; кожен аркуш кредитного договору (договір містить, зокрема, умови про відсоткову ставку, про розмір щомісячної суми мінімально необхідного платежу, тощо) підписаний особисто відповідачем, що останнім не оспорюється (а.с. 5-6). Дійсність вказаного кредитного договору відповідачем не оспорюється.
ОСОБА_1 не заперечується факт отримання кредитних коштів, у відповідності до умов укладеного договору №22034000311609 від 04.03.2020 року, згідно змісту письмових пояснень суду першої інстанції та апеляційної скарги (а.с. 52-58).
Більше того, позичальник тривалий час систематично сплачував у період з квітня 2020 року по грудень 2020 року щомісячні платежі по 3434,65 грн. кожен, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 16-17).
Отже, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту видачі кредитних коштів відповідачу у розмірі 72005,17 грн. за умовами кредитного договору №22034000311609 від 04.03.2020 року, враховуючи, що останнім не заперечується факт укладення вказаного договору, отримання грошових коштів та тривалого визнання умов цього договору.
Колегія також звертає увагу, що апеляційна скарга не містить доводів непогодження відповідача з розміром заборгованості за вказаними вище кредитними договорами.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 11 травня 2022 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова