ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.05.2022Справа №910/17809/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3.
про стягнення 22 378,22 грн.,
У жовтні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3 про стягнення 22 378,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №2672/18-Т/К/01 від 27.11.2018 та внаслідок настання 02.03.2019 дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - тролейбусу №3364, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої не була застрахованою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 22 378,22 грн. покладається на відповідача, оскільки шкода була завдана його працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
У змісті позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн., а також очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. та на проведення експертного дослідження у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 відкрито провадження у справі №910/17809/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
12.11.2021 засобами поштового зв'язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат з долученими до неї доказів направлення примірника такої заяви відповідачу, копіями ордеру серії ЗП №70273 від 28.09.2021, договору №280921 про надання правової допомоги від 28.09.2021, рахунку №910/17809/21 від 09.11.2021, платіжного доручення №65951008 від 12.11.2021, акту виконаних робіт №910/17809/21 від 09.11.2021.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала суду від 08.11.2021 була надіслана Комунальному підприємству "Київпастранс" 09.11.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105481446690 була вручена відповідачу 12.11.2021.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 08.11.2021 є 12.11.2021 (день проставлення у поштовому повідомленні №0105481446690 відмітки про вручення судового рішення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 у справі №910/17809/21 встановлено Комунальному підприємству "Київпастранс" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення іншим учасникам справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, Комунальне підприємство "Київпастранс" повинне було подати відзив на позов у строк до 29.11.2021 включно (оскільки останній день 15-денного строку на подання відзиву припадав на 27.11.2021 - вихідний день - суботу).
30.11.2021 засобами поштового зв'язку від Комунального підприємства "Київпастранс" надійшов відзив на позов (зданий до установи поштового зв'язку 26.11.2021) з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" не надано належних доказів виплати страхового відшкодування та відновлення транспортного засобу, а також відсутні належні докази розміру збитку, завданого автомобілю Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , яким, на думку відповідача, є звіт про оцінку майна. Також відповідач, посилаючись на незначну складність справи, відсутність в матеріалах справи детального опису виконаних адвокатом робіт та доказів на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, вказує на необґрунтованість та безпідставність заявлених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" судових витрат.
За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" вбачається, що примірник відзиву (поштове відправлення №0100101183119) був вручений Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Арсенал Страхування" за адресою місцезнаходження 30.11.2021.
Пунктом 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 у справі №910/17809/21 встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Арсенал Страхування" строк на подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відтак Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" мало право подати до суду відповідь на відзив у строк до 06.12.2021 включно (згідно ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній день п'ятиденного строку на подання відповіді на відзив припадав на вихідний день - неділю).
Однак, станом на момент розгляду даного спору по суті до Господарського суду міста Києва від позивача не надходила відповідь на відзив на позов.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
27.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №2672/18-Т/К/01 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Audi A6, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 16 Договору строк його дії встановлено з 30.11.2018 по 29.11.2019.
20.03.2019 близько 16 год. 30 хв. по вул. В. Гетьмана в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , та тролейбуса №3364, а саме: під час руху тролейбуса №3364 під керуванням ОСОБА_2 відпала ліва відкидна лівого струмоприймача тролейбуса, в ході чого було пошкоджено автомобіль Audi A6.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 2.3а Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №760/8803/19, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з зверненням ОСОБА_1 до страховика за Договором із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 21.03.2019, позивачем на підставі страхового акту №006.00426219-1 від 28.03.2019, розрахунку страхового відшкодування від 28.03.2019, здійсненого з урахуванням виставленого Дочірнім підприємством "Ауді Центр Віпос" (СТО) рахунку-фактури №0000054023 від 21.03.2019 на суму 22 378,22 грн., здійснено відшкодування завданої внаслідок спірної ДТП шкоди шляхом зарахування коштів (оплати ремонту) на рахунок Дочірнього підприємства "Ауді Центр Віпос" у сумі 22 378,22 грн.
Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування позивачу заподіяної внаслідок ДТП шкоди автомобілю Audi A6, державний номер НОМЕР_1 .
Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" з якою кореспондується стаття 979 Цивільного кодексу України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як вбачається із матеріалів справи між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Audi A6, державний номер НОМЕР_1 .
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі Договору та внаслідок настання 02.03.2019 дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань. Ці правовідносини регулюються Главою 82 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Зокрема, відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, відповідно до частини 5 зазначеної статті, така особа відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потеплілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діями яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ст. 1188 Цивільного кодексу України).
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №760/8803/19 винним у скоєному ДТП визнано ОСОБА_2 , який керував тролейбусом №3364, що належить Тролейбусному ремонтно-експлуатаційному депо №3 Комунального підприємства "Київпастранс".
Також із постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №760/8803/19 вбачається, що ОСОБА_2 працює водієм та їхав на тролейбусі №3364 по маршруту.
Таким чином, із матеріалів справи слідує, а відповідачем не заперечується, що ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП перебував при виконанні службових обов'язків та правомірно володів транспортним засобом.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відтак, виходячи з наведених норм та обставин справи, суд приходить до висновку про правомірність заявлення даного позову про відшкодування шкоди, завданої автомобілю Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3.
Щодо розміру заявлених до стягнення збитків суд зазначає наступне.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, стверджує, що позивачем не доведено розмір завданої шкоди, оскільки до позовної заяви не долучено звіт про оцінку майна, однак суд не погоджується із такими доводами Комунального підприємства "Київпастранс" з огляду на наступне.
Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.
Частинами першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до зазначених норм шкода відшкодовується потерпілому, тобто тій особі, якій вона завдана. Такий висновок узгоджується з загальною ознакою цивільно-правової відповідальності, якою є її компенсаторний характер; тому заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані виключно на компенсацію майнових втрат саме потерпілого, тобто відновлення майна потерпілого від правопорушення (тотожна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та від 03.02.2022 у справі №754/2418/17).
На підтвердження розміру збитків (витрат на відновлення автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 ) позивачем надано страховий акт №006.00426219-1 від 28.03.2019, розрахунок страхового відшкодування від 28.03.2019, рахунок-фактуру, виставлений Дочірнім підприємством "Ауді Центр Віпос" (СТО), №0000054023 від 21.03.2019 на суму 22 378,22 грн. та картку-рахунок № НОМЕР_2 про зарахування Дочірньому підприємству "Ауді Центр Віпос" у сумі 22 378,22 грн.
З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Із матеріалів справи вбачається, що фактично Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" здійснило страхову виплату виходячи із виставленого Дочірнім підприємством "Ауді Центр Віпос" (СТО) рахунку-фактури №0000054023 від 21.03.2019 на суму 22 378,22 грн.
При цьому, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та Дочірнім підприємством "Ауді Центр Віпос" укладено договір №15072014-СТО від 19.03.2019, предметом якого є надання послуг з ремонту транспортних засобів.
Із картки-рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" №68551 вбачається, що кошти у розмірі 22 378,22 грн. були зараховані Дочірньому підприємству "Ауді Центр Віпос" на підставі страхового акту №006.00426219-1 від 28.03.2019.
У суду відсутні будь-які підстави вважати, що Дочірнім підприємством "Ауді Центр Віпос" (одним із видів діяльності якого за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) не було виконано відновлювального ремонту застрахованого за Договором автомобіля після одержання від позивача суми коштів, необхідної для такого ремонту.
Натомість, частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, фактично позивачем сплачено страхувальнику за Договором страхове відшкодування у загальному розмірі 22 378,22 грн.
Попри наведене, судом враховано, що у рахунок-фактури №0000054023 від 21.03.2019 на суму 22 378,22 грн. включені послуги з мийки автомобіля та прибирання салону вартістю 540,00 грн.
При цьому, суд погоджується, що для здійснення фарбування деталей автомобіля існує необхідність здійснити мийку автомобіля, однак вважає, що для відновлення спірного автомобіля була відсутня необхідність у прибиранні салону. Тобто, витрати на прибирання салону не є обов'язковими для відновлення автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , а відтак в цій частині відсутній причино-наслідковий зв'язок між протиправними діями та витратами (збитками) в цій частині.
Загальновідомою є інформація, що середня вартість зовнішньої мийки (якої достатньо для початку відновлювальних робіт) автомобіля класу седан в місті Києві складає 100,00 грн., а відтак суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується необхідність понесення власником автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , витрат для його відновлення у розмірі 21 938,22 грн. (22 378,22 грн. - (540,00 грн.-100,00 грн.)).
Вказана сума коштів - 21 938,22 грн. була необхідною для відновлення після ДТП автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , а відтак саме таку суму коштів має відшкодувати Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_1 , набуло право вимоги до КП "Київпастранс" в частині коштів у розмірі 21 938,22 грн.
Аналогічні висновки щодо застосування положень ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, наведені в пункті 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України №4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки".
Пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_2 (винуватець ДТП) належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність. Однак, на момент настання спірної ДТП цивільно-правова відповідальність власника тролейбуса №3364, не була застрахована.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, пошкодженого у спірній ДТП, відповідно до положень пп. 38.2.1 п. 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а позивач як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, отримав право зворотної вимоги (регресу) до відповідача як винної особи.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю ОСОБА_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь позивача, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відшкодування у розмірі 21 938,22 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" підлягають частковому задоволенню, а з Комунального підприємства "Київпастранс" підлягає стягненню 21 938,22 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" просить покласти на Комунальне підприємство "Київпастранс" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
До позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було долучено заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, у відповідності до якої позивач очікує понести судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн., на проведення експертизи у розмірі 10 000,00 грн. та на оплату правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
12.11.2021 засобами поштового зв'язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат з долученими до неї доказів направлення примірника такої заяви відповідачу, копіями ордеру серії ЗП №70273 від 28.09.2021, договору №280921 про надання правової допомоги від 28.09.2021, рахунку №910/17809/21 від 09.11.2021, платіжного доручення №65951008 від 12.11.2021, акту виконаних робіт №910/17809/21 від 09.11.2021.
Так, представництво інтересів позивача у даній справі здійснював адвокат Данилов Анатолій Григорович на підставі договору №280921 про надання правової допомоги від 28.09.2021 (надалі - Договір про надання правової допомоги) та ордеру серії ЗП №70273 від 28.09.2021.
Із складеного Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та адвокатом Даніловим Анатолієм Григоровичем акту виконаних робіт №910/17809/21 від 09.11.2021 до Договору про надання правової допомоги вбачається, що сторонами вказаного договору було погоджено тариф за надані послуги - 1 000,00 грн. за 1 годину.
У відповідності до даного акту адвокатом Даніловим Анатолієм Григоровичем було надано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Арсенал Страхування" наступні послуги:
- визначенні підсудності розгляду позовної заяви, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової інформації - 1 година вартістю 1 000,00 грн.;
- аналіз діючого законодавства з питань відшкодування шкодив порядку суброгації, заподіяної в результаті ДТП, вивчення законодавства, що підлягає застосуванню, підбір та аналіз судової практики Верховного Суду стосовно розгляду спорів подібного характеру, зустріч з довірителем та визначення стратегії захисту його інтересів під час розгляду справи в суді - 1 година вартістю 1 000,00 грн.;
- підготовка вказаної заяви та формування пакету документів за позовом ПАТ "СК "Арсенал Страхування" до КП "Київпастранс" про відшкодування майнової шкоди - 2 години вартістю 2 000,00 грн.
Також на підтвердження оплати наданої правничої допомоги Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було надано виставлений адвокатом Даниловим А.Г. рахунок №910/17809/21 від 09.11.2021 на суму 4 000,00 грн. та платіжне доручення №65951008 від 12.11.2021 на суму 4 000,00 грн.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд не погоджується із викладеними відповідачем у відзиві доводами про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу та, зважаючи на середню вартість послуг правової допомоги у м. Києві, вважає, що витрата адвокатом Даніловим А.Г. 4 годин часу вартістю 4 000,00 грн. для підготовки позову в межах справи №910/17809/21 відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності.
Здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та необхідність покладення на КП "Київпастранс" витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 3 921,35 грн.
Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 80, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код 33908322) кошти у розмірі 21 938 (двадцять одну тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 22 коп., судовий збір у розмірі 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 37 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 921 (три тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 35 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 09.05.2022.
Суддя Р.В. Бойко