04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/3927/21
адміністративне провадження № К/990/7857/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у якому просила:
визнати протиправними дії Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 124 931,80 грн;
стягнути з Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на користь позивача заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 124 931,80 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
зобов'язати Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення по день фактичної
виплати заборгованості індексації грошового забезпеченням із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно в належному розмірі, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язано Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено.
01 квітня 2022 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення. Винести нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року задоволено заяви про самовідвід суддів Шарапи В.М., Кравчука В.М., Чиркіна С.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2022 року визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. - головуючий суддя, судді: Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За змістом частини першої статті 330, статті 331 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Варто зазначити, що згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію систем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді запроваджено в дослідну експлуатацію систему «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу варто дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що вона надіслана на електронну адресу суду касаційної інстанції та не містить кваліфікований електронний підпис особи, яка подала таку скаргу, про що Верховним Судом складено довідку.
Разом з цим, відомості про сформування скаржником вказаного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання відповідачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, а також позбавляє Суд можливості перевірити дотримання ним вимог щодо обов'язкового підписання касаційної скарги.
Зазначене свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За такого правового регулювання та обставин справи касаційна скарга вважається не підписаною, а тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур