Іменем України
04 травня 2022 року
Київ
справа №805/5133/18-а
адміністративне провадження № К/9901/7048/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 805/5133/18-а
за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за віком, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді Стойка В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (далі - Костянтинівсько-Дружківське ОУПФУ в Донецької області, відповідач) в якому просила:
- визнати неправомірним рішення про відмову в призначенні пенсії № 874/03 від 17.01.2018 року;
- зобов'язати призначити та виплачувати пенсію за віком з 27.12.2017 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_2 є громадянкою України, яка 04 листопада 1999 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Досягнувши 58 річного віку та при наявності трудового стажу 15 років через свого представника звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області (далі - УПФУ в м. Дружківці Донецької області) з заявою про призначення пенсії на яку отримала відмову.
Позивач вважає, що УПФУ в м. Дружківці Донецької області не мало законних підстав не призначити їй пенсію, оскільки вона досягла усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком та надала необхідний пакет документів.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року замінено первинного відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області на правонаступника Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 11 жовтня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки вона не зверталась до управління ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та необхідним пакетом документів, що визначає право на даний вид пенсії. Крім того, суд зазначив, що оскаржуваний лист відповідача не є рішенням про відмову в призначенні пенсії, тому позивач має право звернутися з заявою про призначення пенсії встановленого зразка та надати відповідачу необхідні документи, зазначені відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. 22 січня 2019 року Перший апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 805/5133/18-а - залишити без змін.
5. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
6. 13 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким:
- визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області (далі - УПФУ в м. Дружківці Донецької області) № 874/03 від 17.01.2018 року неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське ОУПФУ в Донецької області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 27.12.2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення є незаконними і необґрунтованими, оскільки в супереч статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені судами з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач зазначає, що Додатком 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено форму заяви про призначення пенсії на 2 сторінках, проте другий аркуш такої заяви є розпискою працівника відповідача про отримання заяви та доданих до неї документів та у разі відсутності другої сторінки відповідач сам міг її роздрукувати. З огляду на зазначене позивач вважає, що її заява хоч и складається з однієї сторінки, проте все одно відповідає вимогам Порядку № 22-1.
Також ОСОБА_2 зазначила, що незважаючи на те, що відповідь на її заяву надана у формі листа, такий лист є рішенням про відмову у призначенні їй пенсії.
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2019 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.06.2019 № 836/0/78-19, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
9. Верховний Суд ухвалою від 03 травня 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 04 травня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 04 листопада 1993 року позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон та виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю.
27 грудня 2016 року ОСОБА_2 через представника за дорученням звернулась до УПФУ в м. Дружківці з нотаріально посвідченою та апостильованою заявою про призначення пенсії від 10 листопада 2017 року із відповідним пакетом документів: копіями закордонного паспорту громадянина України, трудової книжки, диплома про освіту, які також були нотаріально посвідчені. Також, було подано заяву довільної форми від 27.12.2017 року про призначення пенсії за віком.
УПФУ в м. Дружківці Донецької області листом від 17.01.2018 року повідомив про необхідність надання заяви на призначення пенсії у відповідності до зразку встановленого додатком № 2 Порядку № 22-1, додаткових документів, а саме документа про місце проживання у м.Дружківці. Також в листі зазначено, що питання щодо призначення пенсії буде розглянуто після надання вказаних документів.
Вважаючи зазначений лист неправомірним, ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.
11. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 25 Основного Закону Держави Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 7 Закон №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою, зокрема, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
13. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 (додатки 1, 3 до Положення); документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування (пункт 2.22 Порядку №22-1).
14. Відповідно до ст. 5 Закону України від 18.01.2001 року № 2235-III "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.
Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 Порядку №22-1).
Згідно з пунктом 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік.
15. Відповідно до пункту 3.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку № 22-1).
16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
Верховний Суд України в постанові від 04 грудня 2019 року по справі № 804/3217/18, сформулював такий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах:
<…> право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.
<…> безпідставність відмови відповідача у реалізації конституційного права позивача на пенсійне забезпечення з підстав ненадання документа, що підтверджує фактичне проживання на території України, оскільки до заяв про призначення пенсії за віком, представником позивачів були надані копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон».
17. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що право на отримання пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.
18. Щодо доводів позивача про відповідність поданої його представником заяви про призначення пенсії вимогам Порядку № 22-1 суд зазначає, про таке.
Відповідно до Додатку 2 до Порядку № 22-1 форма заява про призначення/перерахунок пенсії складається з 2 аркушів. Перший аркуш це сама заява зацікавленої особи з її даними та підписом, а другий аркуш це розписка-повідомлення з зазначенням інформації про дату прийняття заяви, номер реєстрації заяви, перелік документів, доданих до заяви, перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, дані спеціаліста який прийняв заяву.
Згідно положень пункту 3.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів.
З огляду на наведене вбачається, що розглядаючи заяви про призначення/перерахунок пенсії до обов'язків відповідача належить надання заявникам у разі необхідності бланків документів.
Враховуючи викладене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що відповідач при розгляді заяви позивача не був позбавлений можливості заповнити другий аркуш заяви про призначення пенсії передбаченої Додатком 2 до Порядку № 22-1, втім з формальних підстав всупереч пункту 3.3 Порядку № 22-1, не прийняв відповідного процесуального рішення про призначення/відмову у призначенні пенсії, чим порушив права та законні інтереси позивача.
Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанції про не дотримання позивачем порядку звернення за призначенням пенсії є помилковим, оскільки відсутність другого аркуша заяви про призначення пенсії не позбавляла відповідача інформації для вирішення питання про призначення/відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 .
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
19. Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до вимог Закону № 1058-ІV та Порядку № 22-1 з урахуванням зроблених судом висновків.
20. Водночас колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в іншій частині у зв'язку із наступним.
21. Оскільки судами встановлено, що відповідачем процесуальне рішення про призначення/відмову у призначенні пенсії позивачу не приймалось, тобто фактично заява ОСОБА_2 про призначення пенсії по суті розглянутою не була, а тому суд зазначає, що в цьому випадку позивачем неналежним чином обраний спосіб захисту своїх прав, оскільки суд за встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин не має права втручатися в діяльність відповідача шляхом його зобов'язання призначити та виплачувати їй пенсію за віком з 27 грудня 2017 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
22. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення Конституції України, Закону №1058-IV та Порядку № 22-1 щодо порядку прийняття рішення про призначення пенсії, зважаючи на положення статті 351 КАС України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.
23. Щодо розподілу судових витрат у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
24. Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 704,80 гривень (квитанція № 0.0.1068198474.1 від 22.06.2018), за подання апеляційної скарги - 1057,21 гривень (квитанція № 0.0.1193332485.1 від 22.11.2018) та за звернення до суду з касаційною скаргою - 1409,00 гривень (квитанція № 0.0.1291469853.1 від 11.03.2019), а тому такі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 5, 9, 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецької області розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 27 грудня 2017 року (датовану 10 листопада 2017 року) з доданими до неї документами відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (місцезнаходження: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Я.Мудрого, 40, код ЄДРПОУ: 23179481) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 3 171,01 гривня.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій