04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 227/3881/16-а
адміністративне провадження № К/9901/20410/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017
у справі за його позовом до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій, зобов?язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, відповідно до уточнених вимог, просив зобов'язати відповідача поновити виплату йому пенсії на умовах службовця в органах місцевого самоврядування, яка була призначена розпорядженням від 27 серпня 2012 року №162058 з урахуванням 80% щомісячної індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, яку отримував в період останніх двох років роботи в органах місцевого самоврядування та сплачував з неї страхові внески до виходу на пенсію в 2012 році с часу отримання пенсії за віком; відшкодувати моральну та матеріальну шкоду.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.06.2012 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) на підставі заяви від 29.05.2012 (а.с.28).
З 02.07.2012 по 23.01.2013, відповідно до заяви позивача від 02.07.2012 року, його було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII (а.с.29).
Розпорядженням від 27.08.2012 № 162058 позивачу була призначена пенсія за віком довічно з 02.07.2012 в розмірі 2068,63грн. (а.с.18).
У відповідь на звернення позивача листом відповідача від 23.11.2012 №299/Б-17-01-01 позивачу було рекомендовано перейти на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір пенсії згідно цього Закону більший ніж розмір пенсії за віком як службовця органів місцевого самоврядування (а.с.39).
Позивач 24.01.2013 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком, як державному службовцю на пенсію за віком на загальних умовах (а.с.32).
Розпорядженням від 06.02.2013 №162058 позивачу була призначена пенсія за віком довічно з 24.01.2013 в розмірі 2053,79 грн. (а.с.16).
20.04.2016 позивач звернувся до відповідача за роз?ясненням щодо не врахування органом місцевого самоврядування в довідці страхові внески з індексації, посилаючись на те, що пенсійний фонд не враховує таку складову страхового внеску, також, чому не зараховано у загальний стаж позивача, який складає 43 роки, термін по 24 червня 2012 року та врахування позивачу навчання в навчальному закладі з 1967-1971 роки (а.с.34).
Листом від 18.07.2016 №10978/02 відповідач, серед іншого, повідомив, що пенсія позивачу призначена та виплачується згідно з діючим пенсійним законодавством, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, є одноразовими виплатами та не включаються до заробітку, що враховується для обчислення пенсії держслужбовця. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865», індексація грошових доходів державних службовців не враховується при обчисленні розміру пенсії (а.с.14-15).
Згідно довідки про виплату індексації заробітної плати за 2010-2012 роки позивачу з січня 2010 року по червень 2012 року нараховано та виплаченосуми індексації заробітної плати на загальну суму 12258,14 грн. (а.с.17).
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування пенсії протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивача на підставі його особи стої заяви перерведено на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому судами попередніх інстанцій не було встановлено порушень з боку відповідача під час переведення і виплати позивачу пенсії за віком згідно Закону №1058.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач поклиється на те, що судами попереніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку законності дій відповідача щодо переведення його на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наявністю для цього законних підстав, а також судами не з?ясовано можливість перерахунку його пенсії як державного службовця з врахуванням щомісячної індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини першої статті 10 цього Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 3 статті 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач отримував пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», а в подальшому, на підставі особистої заяви, його переведено на пенсію за віком за Законом №1058.
Нових заяв про переведення на інший вид пенсії, в т.ч. відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачем не подавалось.
За таких обставин суди попереніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку щодо відсутності підстав для поновлення виплати позивачу пенсії державного службовця та прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.
Покликання позивача в обгрунтeвання касаційної скарги на те, що судами не з?ясовано законності дій відповідача щодо переведення його на пенсію за віком на підставі Закону №1058 є безпідставним, оскільки рішення відповідача про призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058 не було предметом оскарження в межах позовних вимог у цій справі.
Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а їх зміст зводиться до додаткової перевірки доказів, що в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки за наслідками касаційного перегляду в межах доводів касаційної скарги встановлено, що при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у цій справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук