Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 333/2567/21
провадження № 61-3669ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду
м. Запоріжжя з позовом до Держави України в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав, в якому просив визнати дії відповідача такими, що порушують його конституційні права; встановити рівень впливу російської ворожої агітації на посадових осіб Комунарського районного суду м. Запоріжжя та визначити ступінь причетності голови суду
до порушення конституційних прав і свобод відповідача; стягнути з відповідача
у відшкодування моральної шкоди 1 500 000,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановою Верховного суду від 10 листопада 2021 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада
2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України
в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав передано до Запорізького апеляційного суду для визначення підсудності відповідно до частини першої статті 26 ЦПК України.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 грудня 2021 року визначена підсудність судового розгляду вищевказаної справи за Жовтневим районним судом м. Запоріжжя; матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про порушення конституційних прав направлено до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. для подальшого розгляду.
В обґрунтування позову зазначено, що у провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа № 333/6667/20 за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за оплату житлово-комунальних послуг. При ознайомлені позивача з додатками до позовної заяви, він звернув увагу на те, що один з додатків, а саме -розрахунок ціни позову складено Концерном «МТМ» російською мовою. Припис про необхідність використання в документі російської мови, переклад відсутні. Позивач звернувся до голови суду та повідомив про порушення його конституційних прав і свобод, однак належної відповіді, вибачень
та відшкодування моральної шкоди не отримав. Тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
07 квітня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку
до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду
м. Запоріжжя від 30 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 09 березня 2022 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справу направити на розгляд до належного суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою тавідмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 (провадження № 11-26заі20), від 13 травня 2020 року у справі № 200/2218/19-а (провадження № 11-1251апп19), постановах Верховного Суду від 22 листопада 2021 року
у справі № 420/14729/20 (адміністративне провадження № К/9901/20786/21), від 05 березня 2021 року у справі № 826/23914/15 (адміністративне провадження № К/9901/38342/18) тощо, розгляд таких справ віднесено
до компетенції адміністративних судів.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду
в порядку цивільного судочинства, оскільки на вказаний позов поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє
у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах
у порядку цивільного судочинства, про що постановляється відповідна ухвала.
З урахуванням вказаного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Також, суди обґрунтовано виходили із того, що оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення
до Європейського суду з прав людини.
З урахуванням вказаного, суди правильно виходили із того, що, вирішення питання про наявність чи відсутність ознак протиправності в діях та рішеннях судді при здійсненні ним правосуддя в іншій справі має вирішуватись шляхом оскарження такого рішення до суду вищої інстанції в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Із касаційної скарги, убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності
та неправильності ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя
від 30 грудня 2021 року та постанови Запорізького апеляційного суду
від 22 лютого 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення
у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 також звернувся з клопотанням про ухвалення додаткового рішення щодо здійснення перевірки на наявність російськомовних документів у позовних заявах, поданих Концерном «МТМ» до Комунарського районного суду м. Запоріжжя протягом останніх трьох років, проте таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на положення статті 270 ЦПК України.
Керуючись частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо здійснення перевірки на наявність російськомовних документів у позовних заявах, поданих Концерном «МТМ»
до Комунарського районного суду м. Запоріжжя протягом останніх трьох років.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду
м. Запоріжжя від 30 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська