Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/160/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
28.04.2022 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцз'язку в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2022 року, якою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України,офіційно не працюючого, із не повною вищою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, який не має реєстрації місця проживання та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, до 05.05.2022 року,який полягає у забороні останньому цілодобово залишати місце свого проживання та покладено на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту та місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, заборонити спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2022 року, клопотання слідчого задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, до 05.05.2022 року, який полягає у забороні останньому цілодобово залишати місце свого проживання з покладенням на нього певних обов'язків.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, зокрема в тому, що 08.01.2022 року близько 11 години 30 хвилин, ОСОБА_8 у дворі будинку АДРЕСА_2 , побачив зупинку автомобіля «Infiniti - FX35», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , помітив раніше знайомого ОСОБА_10 , реалізуючи раптово виниклий спільний злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому з мотивів помсти та самоствердження, після зупинки автомобіля спільно з ОСОБА_9 наздогнав ОСОБА_10 біля будинку АДРЕСА_2 навпроти магазину «Оптовик», де, діючи умисно, цілеспрямовано, групою осіб, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин ОСОБА_8 наніс не менше 2 акцентованих ударів у область голови (обличчя) ОСОБА_10 , що були небезпечними для життя в момент заподіяння а ОСОБА_9 - кулаками рук не менше 4 акцентованих ударів у область голови (обличчя) ОСОБА_10 , що також було небезпечним для життя в момент заподіяння.
Після того, як ОСОБА_10 втратив рівновагу, схилився, впав та у такий спосіб був позбавлений можливості чинити опір, ОСОБА_8 , діючи умисно, групою осіб з ОСОБА_9 , обступили лежачого на землі ОСОБА_10 та, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 наніс кулаками рук та правою ногою, обутою у взуття, не менше 11 хаотичних ударів по різним частинами тіла ОСОБА_10 , а саме по голові, по тулубу (переважно у грудну частину), по кінцівкам рук та ніг, та, застосовуючи силу свого тіла, здійснював натискання ногою на голову, шию, грудну клітину потерпілого у верхній частині та у такий спосіб утримував ОСОБА_10 у лежачому положенні на землі, а ОСОБА_8 наніс кулаками рук та ногами, обутими у взуття, не менше 8 хаотичних ударів по різним частинами тіла ОСОБА_10 , а саме по голові, по тулубу (переважно у грудну частину), в брюшну частину та по кінцівкам рук та ніг.
Злочині дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були припинені працівниками поліції, яких викликали місцеві мешканці. Каретою швидкої медичної допомоги ОСОБА_10 без свідомості з тілесними ушкодженнями було доставлено о 12 годині 14 хвилин 08.01.2022 року до Олександрійської міської лікарні № 1 м. Олександрії, де потерпілий від комплексу отриманих тілесних ушкоджень помер о 10 годині 45 хвилин 10.01.2022 року. Згідно висновку судово-медичної експертизи №23 від 31.01.2022 року та висновку додаткової судово-медичної експертизи №23/3 від 12.04.2022 року, потерпілому ОСОБА_10 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: а) синців лівого коліна, лівого кульшового суглобу, лівої кисті, правого зап'ястку. Вказані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і в прямому причинному зв'язку зі смертю не перебувають. Тілесні ушкодження могли утворитися в результаті не менше, ніж від 3-4-х травматичних впливів локального характеру; б) перелому тіла грудини, 4-6 ребр зліва, тіла грудини. Вказані ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 добу і в прямому причинному зв'язку зі смертю не перебувають. Тілесні ушкодження могли утворитися в результаті не менше, ніж від 1-2-х травматичних впливів локального характеру; в) черепно-мозкової травми: синців лівої очниці, правої скроні, правої вилиці, спинки носу, саден лівої брови, субарахноїдального крововиливу. Вказаний комплекс ушкоджень відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та своєму клінічному перебігу і перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю. Тілесні ушкодження могли утворитися в результаті не менше, ніж від 3-4-х травматичних впливів локального характеру.
Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок набряку головного мозку, як результат ушкоджень, що входить до комплексу черепно-мозкової травми. Дії підозрюваного ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, визнав вину у вчиненні злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тому можливо застосувати запобіжний захід більш м'який, ніж тримання під вартою - цілодобовий домашній арешт з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.05.2022 року включно. Свої вимоги обґрунтував тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_11 будучи допитаним у якості підозрюваного користуючись ст. 63 КК України відмовився надавати свідчення, а у суді під час розгляду клопотання вказав на те, що вину не визнає і тілесні ушкодження - потерпілому ОСОБА_10 не спричиняв. Отже висновок суду, щодо визнання підозрюваним своєї вину не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, є хибним, що призвело до безпідставних висновків суду щодо можливості та доцільності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Також наразі існують ризики, ризик: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_8 та визнання його судом винним, йому може загрожувати позбавлення волі строком від семи до десяти років, тому з метою уникнення відповідальності остання може виїхати за межі міста Олександрії або Кіровоградської області; незаконно впливати на свідків, з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визначення його винним, так як підозрюваний усвідомлює, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Підозрюваний знає де проживають свідки ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші) та які свідчення вони дали під час досудового розслідування (копія протоколів допиту свідків додано до вказаного клопотання), тож з метою зміни ними показів та уникнення відповідальності може впливати на них. З огляду на викладене та наявний суспільний резонанс (зухвале побиття у громадському місці групою осіб людини), наслідком вчиненого злочину є настання насильницької смерті - людини, та те, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі зможе безперешкодно залишити місце свого фактичного проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали клопотання слідчого та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
Згідно ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Разом із тим на переконання колегії суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею не були належним чином дотримані.
Так, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що у провадженні СВ Олексанрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12022121060000043, внесене до ЄРДР 10.01.2022 року за ч. 2 ст. 121 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, про що 21.04.2022 року йому повідомлено про підозру.
Та обґрунтовано врахував наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_8 тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Як вбачається з клопотання слідчого дана підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з ЄРДР за №12022121060000043 від 10.01.2022 рапортом чергового від 10.01.2022 року по подію; протоколом огляду місця події від 10.01.2022 року, відповідно до якого оглянуто приміщення моргу ОЦМЛ №1 по АДРЕСА_3 та труп - ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 10.01.2022 року, відповідно до якого оглянуто територію місцевості біля будинку АДРЕСА_2 (місце злочину); протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 11.01.2022, відповідно до якого свідок вказав на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.01.2022, відповідно до якого свідок вказав на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень; протоколом проведеного зі свідком ОСОБА_14 впізнання від 11.01.2022, відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_9 як особу, яка спричиняла потерпілому тілесні ушкодження; протоколом проведеного зі свідком ОСОБА_12 впізнання від 11.01.2022, відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_9 як особу, яка спричиняла потерпілому тілесні ушкодження; протоколом проведеного зі свідком ОСОБА_12 впізнання від 21.01.2022, відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_8 як особу, яка спричиняла потерпілому тілесні ушкодження; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 11.01.2022, відповідно до якого свідок вказав на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень; повідомленням про підозру ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України від 05.02.2022 року; повідомленням про підозру ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України від 20.04.2022 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 07.02.2022, відповідно до якого той визнав, що умисно з метою помсти наносив потерпілому тілесні ушкодження; протоколом проведного за участю підозрюваного слідчого експерименту від 07.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_9 вказав на механізм спричинення потерпілому тілесних ушкоджень; повідомленням про підозру ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України від 20.04.2022 року; висновком судово - медичної експертизи № 23 від 31.01.2022, відповідно до якого встановлено спричиненні потерпілому тілесні ушкодження, їх тяжкість та причину смерті. відео матеріалами отриманих від ТОВ «Оптовичок» та від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області; протоколами огляду даних відеоматеріалів від 20.01.2022 та 21.01.2022;
Крім того слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - у виді позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Проте, на переконання колегії суддів слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягає в тому, що слідчий суддя безпідставно, встановивши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту особі, яка підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчим суддею не в повній мірі враховано, що підозрюваний ОСОБА_11 не одружений, на утриманні осіб не має, не працює, та не має офіційних коштів для існування, що вказує на те, що підозрюваний не має стійких (міцних) соціальних зв'язків, під час досудового розслідування ОСОБА_11 будучи допитаним у якості підозрюваного користуючись ст. 63 КК України відмовився надавати свідчення. Крім того, підозрюваний знає де проживають свідки ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші) та які свідчення вони дали під час досудового розслідування, тож з метою зміни ними показів та уникнення відповідальності може впливати на них.
Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що прокурором доведено, що перебуваючи на волі, підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та своїми діями перешкоджати кримінальному провадженню, а також впливати на свідків з метою зміни їхніх показів.
Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, ретельно обдумані. У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню ( ст.2 КПК ).
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів вважає доведеним наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України і, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як в разі визнання винним ОСОБА_8 , може загрожувати значна міра покарання, тож з метою уникнення відповідальності останній може виїхати за межі Кіровоградської області та взагалі з України; незаконно впливати на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення покарання, що йому загрожує в разі визнання винним; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені ризики дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, навіть з урахуванням того, що ОСОБА_8 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має вік 22 роки, проживає з матір'ю, колегія суддів доходить висновку, що належна поведінка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, із урахуванням наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді щодо протилежного є помилковими та передчасними.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з клопотанням слідчого про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу.
Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Інші більш м'які запобіжні заходи у тому числі домашній арешт не забезпечить на даний час виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Разом із тим, оскільки постановою керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області від 28.03.2022 року строк досудового розслідування кримінального провадження №12022121060000043 від 10 січня 2022 року продовжено до трьох місяців, тобто до 05 травня 2022 року.
Тому, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 07 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 10 год. 30 хв. 28 квітня 2022 року до 10 год. 30 хв. 05 травня 2022 року, взявши його під варту з зали суду негайно.
Окрім цього, згідно положень п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини;
Так, як ОСОБА_8 підозрюється у скоєні злочину, що спричинив загибель людини, тому колегія суддів доходить висновку, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав до визначення застави у кримінальному провадженні не встановлено на даному етапі досудового розслідування.
За таких обставин беручи до уваги вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2022 року, якою клопотання слідчого задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, до 05.05.2022 року, який полягає у забороні останньому цілодобово залишати місце свого проживання з покладенням на нього певних обов'язків - скасувати.
Клопотання старшого слідчого СВ Олексанрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 07 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 10 год. 30 хв. 28 квітня 2022 року до 10 год. 30 хв. 05 травня 2022 року, без визначення розміру застави, взявши його під варту з зали суду негайно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на процесуального прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)