Справа № 158/1176/21
Провадження № 2/0158/11/22
19 квітня 2022 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі Квач Н.А.,
за участю представника позивача - адвоката Людви О.В.,
представника відповідача - адвоката Штогун Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Романа Івановича про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення державного реєстратора,-
ОСОБА_1 звернулася до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення державного реєстратора.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 квітня 2020р., яке набрало законної сили, за нею, в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .
23 березня 2021р. звернувшись до Державного реєстратора про реєстрацію права власності на спадкове майно їй стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності №39476818 від 01.12.2020р., відповідно до якого державним реєстратором - приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 за відповідачем по справі ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації за відповідачем по справі вищевказаного спадкового майна слугувало свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. 01 грудня 2020р. за реєстровим номером 3195.
Вважає, що вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом є незаконним та таким, що порушує її право на спадкування, а отже підлягає скасуванню, оскільки саме вона фактично прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_3 , вступивши у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном, а також шляхом подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.
На підставі наведеного просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом посвідчене приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. 01 грудня 2020р. за реєстровим номером 3195 та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. про державну реєстрацію права власності (індексний номер 55455584 від 01.12.2020р.) за ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 57,5 кв.м, житловою площею 30,4 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2223663907218 з скасуванням запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №39476818 від 01.12.2020р.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.04.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання. В порядку забезпечення доказів витребувано у приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Головного територіального управління юстиції у Волинській області Літвак Н.В. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.05.2021р. нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. подав до суду заяву у якій зазначає, що нотаріус може бути залученим до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Щодо задоволення позову заперечив. Просить розгляд справи проводити у його відсутності.
24 травня 2021р. відповідач по справі ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають до задоволення, оскільки після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.03.2020р. була заведена спадкова справа після смерті його батька - ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_3 . До моменту заведення зазначеної спадкової справи ніхто із спадкоємців, в тому числі і позивач по справі ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався у встановлений законом шестимісячний строк. Окрім цього позивач по справі ОСОБА_1 у фактичне володіння спадковим майном, яке належало її батькові - ОСОБА_3 не вступила, постійно проживала у власному будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Його батько - ОСОБА_4 відразу після смерті ОСОБА_3 переїхав проживати до належного спадкодавцю житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , у якому здійснював ремонт та благоустрій прибудинкової території, доглядав за домашнім господарством і ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, в тому числі і житловий будинок належний ОСОБА_3 , який його батько успадкував шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. В шестимісячний строк після смерті батька ОСОБА_4 він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом на підставі якої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 та видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно, на підставі якого була проведена Державна реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на його ім'я. Просить в позові відмовити в повному об'ємі та стягнути на його користь судові витрати по справі.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.05.2021р. провадження у даній цивільній справі зупинено до розгляду апеляційної скарги поданої відповідачем по справі ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Постановою Волинського апеляційного суду від 25.08.2021р. рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14.04.2020р. у даній справі скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.10.2021р. відновлено провадження у даній цивільній справі.
28 грудня 2021р. по даній цивільній справі надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, просить позов задовольнити в повному об'ємі з посиланням на необґрунтованість вимог відповідача по справі ОСОБА_2 зазначених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.01.2022р. закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Людва О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному об'ємі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Штогун Н.Є. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши письмові докази наявні в матеріали даної цивільної справи, повно, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Спір у справі пов'язаний із захистом права власності на житловий будинок, набутого в порядку спадкування, та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Частиною 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).
Спадкове право характеризується цілою низкою спеціальних способів захисту прав та інтересів судом. Серед таких способів захисту у ст. 1301 ЦК України виокремлено визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Так, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки по справі - ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.06.2000 року (т. 1 а.с. 13).
З копії будинкової книги для прописки громадян, довідок Цуманської селищної ради №648 та №649 від 05.11.2020р. та витягу з погосподарської книги Цуманської селищної ради вбачається, що житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , 1955 року побудови значиться за ОСОБА_3 і на день своєї смерті у ньому був зареєстрований та проживав лише ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 83, 84).
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 квітня 2020р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно було визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке за апеляційною скаргою відповідача по справі ОСОБА_2 постановою Волинського апеляційного суду від 25 серпня 2021р. було скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 у вказаній цивільній справі відмовлено з підстав не залучення до участі у справі як належного відповідача - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова Волинського апеляційного суду набрала законної сили (т. 1 а.с. 10, т. 2 а.с. 10-13).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).
23.03.2021р. при реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 позивачу по справі ОСОБА_1 стало відомо, що право власності на вищевказаний житловий будинок 01.12.2020р. було зареєстровано державним реєстратором - приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. за відповідачем по справі ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2020р. за реєстровим номером 3195.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 463/1540/14-ц (провадження № 61-5735св19) зроблено висновок, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину.
До спадкових відносин, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом застосовуються норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини. У даному випадку застосуванню підлягають норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом ( ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР)
Статтями 525 ЦК України УРСР передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статей 548, 549, 554 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як на підтвердження прийняття спадщини ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач по справі ОСОБА_2 посилається на те, що його батько ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому, стверджує, що ОСОБА_4 відразу після смерті свого батька - ОСОБА_3 переїхав проживати до належного спадкодавцю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив ремонт та благоустрій прибудинкової території, здійснював платежі за комунальні послуги, на підтвердження чого надав суду договір на користування електричною енергією для побутових потреб за 2004р. та квитанції про сплату земельного податку, оплату друкованих видань ОСОБА_4 здійснював дані платежі в період часу з грудня місця 2002р. по липень місяць 2009р. (т. 1 а.с. 184-190).
Як вбачається із копії спадкової справи №145/2019 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 заведеною приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Р.І., відповідач по справі ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини 14 лютого 2020р., у якій зазначив місце реєстрації та постійне місце проживання спадкодавця АДРЕСА_3 , що також стверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненської області №4842 від 06.11.2019р. 10.03.2020р. за вих. №96/02-14 приватним нотаріусом Деренько Р.І. було зроблено запит до Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області про надання інформації щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , відповідь на який не надійшла (т. 1 а.с. 58, 63, 80).
Суд не приймає до уваги твердження відповідача по справі щодо тих обставин, що ОСОБА_4 відразу після смерті свого батька - ОСОБА_3 переїхав проживати до належного спадкодавцю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим фактично прийнявши спадщину, оскільки даний факт спростовується копією будинкової книги на вищевказане будинковолодіння з якої вбачається, що ОСОБА_4 був знятий з реєстрації за вищевказаною адресою 21.03.1988р. Крім того, як вбачається з довідки Зорянської сільської ради Рівненської області №4842 від 06.11.2019р., ОСОБА_4 до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав за адресою АДРЕСА_3 , що також стверджується копією технічного паспорту на вищевказане житло, виготовленого станом на 18.06.2007р. (т. 1 а.с. 16-18, 63, 93).
Дані докази спростовують доводи представника відповідача по справі - адвоката Штогун Н.Є. щодо факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_3 у встановлений законодавством шестимісячний строк.
Враховуючи вищевикладене суд не бере до уваги як доказ довідку видану Цуманською селищною радою від 05.11.2020р. за №648 щодо факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 84).
Крім того, з дослідженої судом копії спадкової справи №124/2020р. після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної Ківерцівською державною нотаріальною конторою встановлено, що 16.02.2020р. позивач по справі ОСОБА_1 звернулась до Ківерцівської держнотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину шляхом садіння городу, збирання врожаю, доглядом та ремонтом житлового будинку. Факт прийняття спадщини дочкою спадкодавця ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3 також стверджується довідкою Цуманської селищної ради №101 за лютий 2020р. з якої вбачається, що будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавець до дня своєї смерті проживав у спадковому будинку один. Спадкоємець ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння спадковим майном шляхом подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини (т. 2 а.с. 57, 67).
Відповідач по справі ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 на належне останньому спадкове майно відповідно до положень ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1261 діючого ЦК України.
Постановою нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори №338/02-31 від 16.03.2020р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на вищевказане нерухоме спадкове майно (т. 2 а.с. 83).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 463/1540/14-ц (провадження № 61-5735св19) зроблено висновок, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 зроблено висновок, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім'я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.
Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що батько відповідача по справі ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не прийняв спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , а отже відповідач по справі ОСОБА_2 неправомірно отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, набувши право власності на спірний житловий будинок в порушення прав інших заінтересованих осіб, в даному випадку позивача по справі ОСОБА_1 , яка в установленому законом порядку прийняли спадщину, що є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним. Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 159/1221/19.
Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, згідно з якою свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Суд прийшов до переконання, що відповідач по справі своїми протиправними діями порушив встановлені законом правила спадкування, а також майнові права позивача, які підлягають захисту, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Романом Івановичем 01 грудня 2020 року за реєстровим номером 3195 на ім'я ОСОБА_2 слід визнати недійсним.
Відповідно до абз. 3, 4 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Окрім того, суд акцентує увагу на тому, що фізична особа може розпоряджатися на власний розсуд лише майном, яке їй належить на законних підставах.
З метою повного захисту порушених прав позивача, суд також прийшов до висновку про задоволення вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. про державну реєстрацію права власності (індексний номер 55455584 від 01.12.2020р.) за ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним скасуванням запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №39476818 від 01.12.2020р.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50).
Суд зазначає, що у справах про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), якому (яким) видано свідоцтво, а не нотаріус, який видав оспорюване свідоцтво про право на спадщину. Такий висновок узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 01.06.2020 в справі № 361/6553/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17. За таких обставин в задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Р.І. слід відмовити.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми, тому приходить до висновку про їх задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду із даним позовом та за подання заяви про забезпечення позову позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір на загальну суму 2270 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному об'ємі, тому понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_2 на користь позивача (т. 1 а.с. 1, 26).
Керуючись ст. ст. 4, 15, 16, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 524, 525, 548, 549, 554 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. ст. 15, 87, 328, 1216-1218, 1221, 1261, 1301 ЦК України, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення державного реєстратора - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом посвідчене приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Романом Івановичем 01 грудня 2020р. за реєстровим номером 3195.
Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Романа Івановича про державну реєстрацію права власності (індексний номер 55455584 від 01.12.2020р.) за ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 57,5 кв.м, житловою площею 30,4 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2223663907218 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчене приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Деренько Романом Івановичем 01 грудня 2020р. за реєстровим номером 3195 з скасуванням запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №39476818 від 01.12.2020р.
В задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Деренько Романа Івановича - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
представник позивача - адвокат Людва Олександр Володимирович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №971 від 07.10.2017р., юридична адреса АДРЕСА_4 ;
відповідач - ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
представник відповідача - адвокат Штогун Неллі Євгеніївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1245 від 17.06.2017р., юридична адреса м. Рівне, вул. С.Петлюри, 14, офіс 310 Рівненської області.
відповідач - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Деренько Роман Іванович, м. Рівне, вул. Дубенська, БОС 7 Рівненської області.
Суддя Ківерцівського районного суду
Волинської області С.В. Поліщук