Ухвала
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 197/169/20
провадження № 61-2438ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» на заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,
У лютому 2020 рокуАкціонерне товариство «Ідея Банк» (надалі - АТ «Ідея Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави.
Позовна заява мотивована тим, що 23. Листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея Банк», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 910.19626, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 83 868,20 грн на придбання транспортного засобу ВАЗ 217030, 2012 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , на строк 60 місяців, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 18,99 % та сплатою всіх інших обов'язкових платежів по договору, з кінцевим терміном повернення до 23 листопада 2017 року.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея Банк», та ОСОБА_1 укладено Договір застави транспортного засобу від 04 грудня 2012 року.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
Внаслідок невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором, станом на 15 січня 2020 року, утворилась заборгованість у розмірі 224 305,30 грн, яка складається з: прострочений борг - 74 520,99 грн, прострочені проценти - 92 963,58 грн, строкові проценти - 926,82 грн, пеня (15.01.2019 року - 15.01.2020 року) - 53 797,20 грн, інші штрафні санкції - 2 096,71 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , а також вилучити у ОСОБА_2 , автомобіль ВАЗ 217030, 2012 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , та передати позивачу на період його реалізації, звернути стягнення на автомобіль ВАЗ 217030, 2012 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 3 364,58 грн.
Заочним рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу акціонерного товариства «Ідея Банк» залишено без задоволення, заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року залишено без змін.
У лютому 2022 року АТ «Ідея Банк» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
З матеріалів касаційного провадження та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави. Ціна позову у справі становить 224 305,30 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб ((2 481 грн х 100 = 248 100 грн), зазначена справа є малозначною в силу закону.
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи те, що касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, та касаційна скарга не містить посилань на передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук