Ухвала
Іменем України
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 760/8250/15-ц
провадження № 61-21477ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2020 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни стягувача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») на товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «Фінансова компанія«Кредит-Капітал»).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року заяву задоволено та замінено сторону у виконавчому провадженні, стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
Київський апеляційний суд постановою від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року залишив без змін.
ОСОБА_1 28 грудня 2021 року засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у вказаній вище справі, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви.
Дана касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано ОСОБА_1 подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження разом із відповідними доказами.
ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтувала тим, що постанова Київського апеляційного суду була проголошена 09 листопада 2021 року, а повний текст вона отримала в суді апеляційної інстанції 25 листопада 2021 року. На підтвердження чого заявником надані належні та достатні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 09 листопада 2021 року заявник отримав 25 листопада 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 5 883, 34 грн заборгованості та 243, 60 грн судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2016 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року залишено без змін.
На виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року видано виконавчий лист № 760/8250/15-ц та було відкрито виконавче провадження № 51766050.
15 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір № 2225/К про відступлення прав вимоги.
Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до статті 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Дельта Банк», в тому числі і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 003-28500-140610 від 14 червня 2010 року.
Даний договір ніким не оспорений та недійсним не визнаний.
За даними Солом'янського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 08 листопада 2021 року головним державним виконавцем Штойкою Л. Р. 17 листопада 2016 року винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві, виконавче провадження знищено, проте рішення суду не виконане, заборгованість не погашена.
Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Отже, підставою для заміни сторони її правонаступником є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук