Ухвала
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-6078 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу цивільного відповідача ПАТ «Північтранс», правонаступником якого є ТОВ «Північтранс», на вирок Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року відносно ОСОБА_4 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Представник цивільного відповідача «Північтранс» ОСОБА_5 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій не погоджувався з постановленими відносно ОСОБА_4 вироками як суду першої, так і апеляційної інстанції, через порушення ними норм матеріального і процесуального законодавства.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 21 лютого 2022 року його касаційну скаргу було залишено без руху внаслідок невідповідності цієї скарги вимогам статей 427, 438 КПК України. А саме, представник цивільного відповідача «Північтранс» ОСОБА_5 у касаційній скарзі виражав свою незгоду з постановленими відносно ОСОБА_4 вироками, вважав їх незаконними, оскільки, на його думку, судами як першої, так і апеляційної інстанції були порушені норми матеріального і процесуального законодавства, однак не навів належного обґрунтування на підтвердження своїх доводів.
Усупереч вимозі, передбаченій ч. 5 ст. 427 КПК України, скаржник долучив копії витягів з Єдиного державного реєстру судових рішень вироків суду першої та апеляційної інстанцій, які деперсоніфіковані.
Крім того, вимоги скаржника не узгоджувались із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначеними ст.436 КПК України.
Зокрема, що стосувалось вимоги представника цивільного відповідача про зміну вироку Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в частині призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення з ПАТ «Північтранс» матеріальних збитків, Суд вказав наступне.
Статтею 424 КПК України визначено судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Зокрема, дана норма не передбачає оскарження судового рішення, яке не перешкоджає подальшому провадженню.
Вироком Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року вирок Приморського районного суду м. Одеса від 8 грудня 2020 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення з ПАТ «Північтранс» матеріальної шкоди скасовано та призначено новий судовий розгляд цивільного позову в цій частині в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Отже, представник цивільного відповідача оскаржував рішення, яке не перешкоджає подальшому провадженню.
Разом з цим, скаржник просив змінити вирок апеляційного суду в частині стягнення з ПАТ «Північтранс» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, а також відмовити в задоволенні цивільного позову в даній частині. Тобто, просив касаційний суд вирішити цивільний позов ОСОБА_6 і відмовити у його задоволенні.
З цього приводу Верховний Суд зазначив наступне.
Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, серед інших, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п. 3 ч. 1).
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій були встановлені та визнані доведеними обставини цивільного позову і, як наслідок його задоволено. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях, не віднесено до компетенції касаційного суду.
Представник цивільного відповідача фактично просив ухвалити власне рішення по цивільному позову, та називав це зміною рішень попередніх інстанцій.
У зв'язку із вищезазначеним суд касаційної інстанції встановив строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Також було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута.
Копія ухвали Верховного Суду від 21 лютого 2022 року була направлена на адресу ПАТ «Північтранс», правонаступником якого є ТОВ «Північтранс», яку отримано 11 березня 2022 року (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).
Мотиви суду
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Протягом встановленого в ухвалі строку представник цивільного відповідача «Північтранс» не усунув зазначених недоліків, з повторною касаційною скаргою не звернувся.
Ураховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути цивільному відповідачу ПАТ «Північтранс», правонаступником якого є ТОВ «Північтранс», його касаційну скаргу на вирок Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року відносно ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3