Ухвала
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 161/3158/19
провадження № 61-9297 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонернетовариство «Державний ощадний банк України»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів за депозитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2020 року у складі судді Крупінської С. С.
та постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року
у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі -
АТ «Ощадбанк») про стягнення коштів за депозитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 29 травня 2017 року вона уклала
з публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк», договір № 24956902 на вклад
«Мій прогресивний депозит», на виконання умов якого внесла на відкритий банком на її ім'я рахунок кошти у розмірі 100 000,00 грн строком на 1 місяць під 11,5 % річних з автоматичним продовженням строку депозиту.
28 та 29 серпня 2018 року вона зверталася до відповідача з вимогою
про повернення депозиту та сплати їй процентів згідно умов договору, однак банк депозит не повернув, а з вересня 2018 року припинив нарахування
і виплату процентів.
04 жовтня 2018 року з листа відповідача їй стало відомо, що за фактом зняття грошей з її депозитного рахунку банк провів службове розслідування,
а 27 вересня 2018 року матеріали перевірки передав у правоохоронні органи.
У ході розгляду справи 24 липня 2019 року банк перерахував їй кошти в сумі 100 000,00 грн, у зв'язку із чим ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги
та просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню у розмірі 3 %
за кожен день прострочення згідно з частиною п'ятою статті 10
Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 990 000,00 грн, 8 500,00 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 2 712,33 грн, а всього -1 001 212,33 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2020 року, з урахуванням ухвали цього самого суду від 16 березня 2020 рокупро виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто
з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 пеню
в розмірі 3 % за кожен день прострочення, що становить 25 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 500,00 грн, 3 % річних у розмірі 2 704,11 грн,
а всього - 36 204,11 грн.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач несвоєчасно повернув ОСОБА_1 депозитний вклад, тому зобов'язаний сплатити
на її користь пеню у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення, розмір якої з урахуванням обставин справи та вимог
частини третьої статті 551 ЦК України підлягає зменшенню до 25 000,00 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати.
Постановою Волинського апеляційного суду від 21 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційного оскарження лише в частині відмови у стягненні пені у розмірі 962 000,00 грн, дійшов висновку, що вкладник за договором депозиту
є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення,
що узгоджується з правовою позицією, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (14-64цс19). Врахувавши, що розмір пені (987 000,00 грн) значно перевищує розмір виплаченої банком суми вкладу (100 000,00 грн), погодився
з висновком суду першої інстанції про зменшення її розміру до 25 000,00 грн відповідно до вимог частини третьої статті 551 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та змінити рішення районного суду в частині стягнення пені, а саме - стягнути з банку
на її користь пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідач судові рішення не оскаржив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 161/3158/19 із Луцького міськрайонного суду Волинської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 грудня
2020 року у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та призначено справу судді-доповідачеві ОСОБА_2, судді,
які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Зайцев А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2021 року справу призначено
до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17-ц (провадження
№ 14-133цс20).
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду
від 21 вересня 2021 року у зв'язку зі звільненням у відставку судді
ОСОБА_2 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справ між суддями.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д. Також до складу колегії увійшли судді Лідовець Р. А., Воробйова І. А., Гулько Б. І., Коломієць Г. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій без наведення конкретних підстав й обставин для можливості застосування частини третьої статті 551 ЦК України, безпідставно зменшено розмір пені більш як в 39 разів, внаслідок чого пеня фактично втратила свій як забезпечувальний характер, так і перестала бути реальною мірою відповідальності банку перед споживачем. Послалася в цій частині
на висновки Верховного Суду України, які не були враховані судами.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив від АТ «Ощадбанк»
на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги
є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального
та процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити
без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року справу
№ 199/3152/20 (провадження № 61-15179св21) за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Бардаченко В. В.,
до АТ КБ «Приватбанк», про стягнення трьох відсотків річних та пені
за касаційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня
2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2022 року справу
№ 199/3152/20, провадження № 14-224цс21 прийнято та призначено
до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі,
яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме щодо правильного визначення розміру пені згідно
з частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,
за невиконання зобов'язання.
При цьому суд апеляційної інстанції застосував постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), а у справі № 199/3152/20, провадження
№ 14-224цс21, перед Великою Палатою Верховного Суду поставлене питання про відступлення від правового висновку зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено,
що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах
(в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи,
а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду
в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи
№ 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 161/3158/19 за позовом
ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів за депозитним договором до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець