27 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1030/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання щодо не врахування ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах - 1 рік 11 місяців, періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 0 місяців 9 днів та періоду роботи на посаді слідчого 2 роки 10 місяців 21 день.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах - 1 рік 11 місяців, періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 0 місяців 9 днів та періоду роботи на посаді слідчого 2 роки 10 місяців 21 день та здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки суддівської винагороди, виходячи із стажу судді 36 повних років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 16.09.2016 перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує довічне грошове утримання як суддя у відставці. Загальний процент розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці становить 68%.
Однак, при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи ОСОБА_1 не зараховано половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1980 по 01.07.1984 - 1 рік 11 місяців, періоду проходження строкової військової служби з 06.05.1977 по 15.05.1979 - 2 роки 0 місяців 9 днів та періоду роботи на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому з 01.08.1984 по 22.06.1987 - 2 роки 10 місяців 21 день, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою. Проте, листом відповідача від 17.12.2021 №0300-0306-8/53131 йому відмовлено у задоволенні таких вимог.
Позивач вважає, що вказаною відмовою відповідачем порушено вимоги Законів України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VII від 02.06.2016 та №2453-VI від 07.07.2010, оскільки стаж судді при призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням строку навчання у вищому юридичному закладі - 1 рік 11 місяців, періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 0 місяців 9 днів, періоду роботи на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому - 2 роки 10 місяців 21 день та періоду роботи на посаді судді - 29 років 02 місяці 24 дні, становить 36 років 00 місяців 24 дні, а тому процент розрахунку довічного грошового утримання судці у відставці має становити 82%, у зв'язку із чим він звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1514-VIII “Про звільнення суддів”, наказу Рожищенського районного суду Волинської області від 15.09.2016 №11/02-04 ”Про звільнення ОСОБА_1 ”, позивача звільнено з 15.09.2016 з посади судді Рожищенського районного суду Волинської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України.
Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , загальний стаж ОСОБА_1 становить 36 років 00 місяців 24 дні, з яких:
1) навчання у вищому юридичному закладі (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1980 по 01.07.1984 - 1 рік 11 місяців;
2) служба в лавах Радянської армії з 06.05.1977 по 15.05.1979 - 2 роки 0 місяців 9 днів;
3) слідчий відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому з 01.08.1984 по 22.06.1987 - 2 роки 10 місяців 21 день;
4) суддя Рожищенського районного суду Волинської області з 21.06.1987 по 15.09.2016 - 29 років 02 місяці 24 дні.
ОСОБА_1 з 16.09.2016 перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує довічне грошове утримання як суддя у відставці. Загальний процент розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці становить 68%.
В грудні 2021 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 12.12.2021 року №12/12 про отримання інформації щодо включення до стажу судді при призначенні позивачу довічного грошового утримання періодів військової служби, навчання у вищому навчальному закладі, служби слідчим в органах МВС.
Відповідач листом від 17.12.2021 №0300-0306-8/53131 повідомив позивача, що вказані періоди зараховано до страхового стажу, а до стажу судді зараховано період роботи безпосередньо суддею з 23.06.1987 по 15.08.2016 (29 років 2 місяці 24 дні).
Таким чином, до стажу судді позивачу не зараховано період військової строкової служби з 06.05.1977 по 15.05.1979 (2 роки 0 місяців 09 днів), половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - Харківський юридичний інститут з 01.09.1980 по 01.07.1984 (1 рік 11 місяців 00 днів)і служба на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому з 01.08.1984 по 22.06.1987 (2 роки 10 місяців 21 день), а всього 6 років 10 місяців 00 днів.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до обрахунку стажу роботи на посаді судді для призначення йому довічного грошового утримання судді у відставці строку навчання у вищому юридичному закладі - 1 рік 11 місяців, періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 0 місяців 9 днів, періоду роботи на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому - 2 роки 10 місяців 21 день протиправними, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених цією статтею.
Однією з підстав звільнення судді відповідно до п.4 ч.6 ст.126 Конституції України є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
У рішенні №10-рп/2013 від 19 листопада 2013 року Конституційний Суд України, серед іншого, зазначив, що […] відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання .
Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України “Про Вищу раду правосуддя”.
Правовідносини, пов'язані з виходом судді у відставку та призначенням йому щомісячного довічного грошового утримання, врегульовано Законом України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з ч.1 ст.142 Закону №1402-VIІІ (в редакції на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - квітень 2020 року) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Отже, за вибором судді у відставці може виплачуватися або пенсія згідно з ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” або щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137 Закону №1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Із матеріалів справи слідує, що позивачу з 16.09.2016 призначено довічне грошове утримання, виходячи із 68% суми суддівської винагороди та 29 років 02 місяців 24 дні стажу, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці.
На підставі абзацу четвертого пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
До набрання чинності Законом України №1402-VIII дані правовідносини регулювались Законом України “Про статус суддів” №2862-ХІІ від 15.12.1992 (далі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Згідно із абз.2 ч.4 ст.43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Водночас, ч.1 ст.7 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді” №865 від 03.09.2005 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах, на посаді слідчого відділу внутрішніх справ та календарний період проходження строкової військової служби.
Аналогічні за змістом положення закріплено у ст.1 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів №584/95 від 10.07.1995 (далі - Указ № 584/95) згідно з якою до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, на посаді слідчого відділу внутрішніх справ та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, періоду роботи на посаді слідчого відділу внутрішніх справ та календарного періоду проходження військової строкової служби.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач навчався за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1980 по 01.07.1984 - 1 рік 11 місяців, проходив строкову військову службу 06.05.1977 по 15.05.1979 - 2 роки 0 місяців 9 днів та працював на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому з 01.08.1984 по 22.06.1987 - 2 роки 10 місяців 21 день та судді Рожищенського районного суду Волинської області з 21.06.1987 по 15.09.2016 - 29 років 02 місяці 24 дні.
Отже, трудовий стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача становить 36 років 00 місяців 24 дні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відмова Головного управління ПФУ у Волинській області в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, строку навчання у вищому юридичному закладі - 1 рік 11 місяців, періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 0 місяців 9 днів, періоду роботи на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому - 2 роки 10 місяців 21 день, є протиправною.
Відтак з метою повного та ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вищевказані періоди.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.06.2020 у справі №498/337/17, від 14.12.2020 у справі №592/4591/17 та від 15.11.2021 у справі №580/6051/20, яка в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIIІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці позивача №02-54/56/2021 від 16.12.2021, наданим Рожищенським районним судом Волинської області, стаж ОСОБА_1 становить 36 років 00 місяців 24 дні.
Таким чином, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, має становити 82 відсотки, а саме: 50 відсотків за 20 років роботи на посаді судді + 32 відсотки за 16 повних роки роботи на посаді судді.
З огляду на викладене суд доходить висновку про необхідність здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, виходячи з розміру 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992, 40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не врахування ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1980 по 01.07.1984 - 1 рік 11 місяців, проходив строкову військову службу 06.05.1977 по 15.05.1979 - 2 роки 0 місяців 9 днів та працював на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому з 01.08.1984 по 22.06.1987 - 2 роки 10 місяців 21 день.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (Харківський юридичний інститут) з 01.09.1980 по 01.07.1984 - 1 рік 11 місяців, проходив строкову військову службу 06.05.1977 по 15.05.1979 - 2 роки 0 місяців 9 днів та працював на посаді слідчого відділу внутрішніх справ Рожищенського райвиконкому з 01.08.1984 по 22.06.1987 - 2 роки 10 місяців 21 день та здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки суддівської винагороди, виходячи із стажу судді 36 повних років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, адреса: 43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в.
Суддя Ю.Ю. Сорока