26 квітня 2022 року місто Київ
справа № 753/9600/21
провадження №22-ц/824/3284/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адиміністрації) «Київтеплоенерго»
на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Заставенко М.О.,
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У травні 2021 року позивач КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що позивач з 1 травня 2018 року надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, До 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надавало ПАТ «Київенерго».
Відповідач ОСОБА_1 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води і відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630, зобов'язаний своєчасно сплачувати надані йому позивачем послуги.
Проте, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 1 квітня 2021 року складає: 11974 грн.97 коп. - заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення; 391 грн.53 коп. - заборгованість за спожиті послуги централізованого постачання гарячої води.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2021 року позовні вимоги КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 14 травня 2018 року по 1 квітня 2021 року у сумі 1516,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач КП «Київтеплоенерго» подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10850,16 грн., витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн., судового збору у розмірі 1990,79 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог. В апеляційній скарзі посилаються на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає про те, що судом першої інстанції справа розглядалась у спрощеному порядку без виклику сторін всупереч поданого позивачем клопотання, чим порушено норми процесуального права (ч.5 ст.279 ЦПК України). Апелянт вважає, що суд неправильно застосував строки позовної давності, зважаючи: по-перше, на термін плати за послуги і відповідно початок перебігу позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив порушення; по-друге, продовження строків позовної давності у зв'язку з дією карантину, встановленого КМ України; по-третє, переривання строку позовної давності у зв'язку з проведеної відповідачем оплатою в квітні 2017 року, січня 2020 року на суму більше, ніж було нараховано.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 не скористався.
Ухвалою Київського апеляційного суду 13 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_1 являється власником та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 .
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Киїтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплатою споживчих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 1 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період 1 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг) право вимоги яких відступається за цим договором зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до Додатку № 1 до договору, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення відповідачем у розмірі 10850,16 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .
З 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
На підтвердження надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_3 позивачем надано Акт прийняття теплового вузла обліку, Акти готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи, корінці нарядів про включення та відключення будинку,, відомості спожитої теплової енергії, копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки. Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із доведеності факту не сплати відповідачем вартості наданих послуг з централізованого опалення, в результаті чого у нього виникла заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги у розмірі 10850,116 грн. Але з урахуванням позовної давності, про застосування якої просив відповідач, до задоволення підлягають лише позовні вимоги за період з 14 травня 2018 року по 1 квітня 2021 року (14 травня 2021 року позивач звернувся з позовом до суду).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки.. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настав за розрахунковим.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , будучи споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, не належним чином виконує свій обов'язок по здійсненню оплати за спожиті послуги, у зв'язку з чим має заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в сумі 10850,16 грн.
Разом з тим, зважаючи на те, що борг за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 10850,16 грн. виник до 1 травня 2018 року, а до суду з позовом позивач звернувся 14 травня 2021 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 10850,16 грн. слід застосувати позовну давність, про що було заявлено стороною відповідача у відзиві на позов.
Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Належних та допустимих доказів на підтвердження факту визнання відповідачем свого боргу до 14 травня 2018 року стороною позивача, у передбаченому ст.ст.12,81 ЦПК України порядку, суду не надано.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач визнавав борг, здійснюючи у квітні 2017 року оплату за послуги на суму більшу, ніж було нараховано, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження таких обставин.
Наданий же апелянтом до апеляційної скарги в якості доказу розрахунок заборгованості з викладенням інформації по щомісячним платежам за період з листопада 2016 року по листопад 2021 року не може бути прийнятий апеляційним судом з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Позивачем не надав докази неможливості подання такого розрахунку до суду першої інстанції.
Посилання як на причину неможливості подання доказів, а також додаткових пояснень, клопотань, на те, що судом першої інстанції справа розглянута без виклику сторін, незважаючи на подане позивачем клопотання, є безпідставним, оскільки розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не був перешкодою позивачеві для подання доказів разом з позовною заявою, або разом з відповіддю на відзив, з відповідним клопотанням про поновлення строків для подання доказів. Відтак не існувало причин, що об'єктивно не залежали від позивача, які унеможливлювали подання до суду першої інстанції розрахунку, який наданий до апеляційної скарги.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо розгляду справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, незважаючи на клопотання позивача.
Позивач дійсно 27 липня 2021 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 28 липня 2021 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.
Відповідно до ч.ч.5, 6, 7 ст.279 ЦПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відмовляючи у задоволенні клопотання з підстав, передбачених ч.6 ст.279 ЦПК України, суд виходив із того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, судом першої інстанції при вирішенні питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін порушень норм процесуального права не допущено, відповідно доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус