26 квітня 2022 року місто Київ
справа № 755/16184/21
провадження №22-ц/824/3271/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною,
на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 15 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Галагана В.І.,
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересня 2021 року позивач КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що позивач з 1 травня 2018 року надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, До 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надавало ПАТ «Київенерго».
Відповідачка ОСОБА_1 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води і відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630, зобов'язана своєчасно сплачувати надані йому позивачем послуги.
Проте, відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 1 липня 2021 року складає: 56673,60 грн. - заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення; 8077,31 грн. - заборгованість за спожиті послуги централізованого постачання гарячої води.
Добровільно відповідачка ОСОБА_1 заборгованість не сплачує.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 15 листопада 2021 року позовні вимоги КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до й травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20808,54 грн.; заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3840,27 грн.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23947,48 грн.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8077,31 грн. та судовий збір у розмірі 2270 грн., а всього на загальну суму 58943,60 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Тарасенко В.Ю. подала апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі посилаються на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, прийняте на підставі неповно та неправильно досліджених доказів та обставин справи, неправильної оцінки доказів, з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції приймалось без участі відповідача, без його повідомлення про дату й час розгляду справи Копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та разом з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідач не отримувала. Її син ОСОБА_2 , отримавши позов, їй нічого не повідомив. Таким чином відповідач була позбавлена можливості подати відзив на позовну заяву зі своїм запереченням та заяву про застосування позовної давності до суду першої інстанції.
Крім того, посилається на те, що позовні вимоги заявлені з пропуском 3-річного строку позовної давності; між позивачем і відповідачем не укладено договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води; не надано жодних доказів фактичного надання цих послуг саме позивачем; у розрахунку заборгованості не врахована сплачена відповідачем суму в розмірі 2500 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін. Зазначає, зокрема, про те, що позивач звернувся до суду у межах позовної давності, оскільки про порушення своїх прав дізнався лише у жовтні 2018 року. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду 13 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_1 за реєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 і відповідно є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачало ПАТ «Київенерго» та на даний час постачає КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Киїтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплатою спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 1 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 1 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг) право вимоги яких відступається за цим договором зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до договору цесії, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого постачання гарячої води в загальній сумі 23947,48 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.3.4.2 договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Відповідно до п.1.3 Договору цесії кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які без виключень та обмежень, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами із споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії.
Крім того, судом установлено, що відповідач своєчасно не вносить плату за отримані послуги з централізованого опалення та плату з постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 1 липня 2021 року складає 56673,60 грн., з яких: заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20808,54 грн.; заборгованість за спожиті до 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3840,27 грн.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23947,48 грн; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8077,31 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того відповідачка ОСОБА_1 , споживаючи послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає позивач КП «Київтеплоенерго» з 1 травня 2018 року, та який має право вимагати від відповідача виконання нею грошових зобов'язань з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, свої зобов'язання по здійсненню платі за надані послуги не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі, заявленому позивачем у позові.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настав за розрахунковим.
Встановивши, що відповідачка ОСОБА_1 не здійснює оплату наданих їй послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим виникла заборгованість, дійшов правильного висновку, що заборгованість в загальній сумі 56673,60 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Належних та допустимих доказів на підтвердження проведення оплати спожитих послуг за весь період виникнення заборгованості відповідачем, у передбаченому ст.ст.12,81 ЦПК України, порядку ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем не враховано сума 2500 грн., яка була сплачена відповідачем у період трьох років перед зверненням позивача до суду, є безпідставними, оскільки ця сума врахована позивачем при розрахунку заборгованості, про що зазначено у розрахунку. Сума заборгованості за житлово-комунальні послуги, розрахована відповідачем менша на 450,60 грн. від розрахунку заборгованості позивача лише тому, що відповідачем не врахована заборгованість за вересня 2018 року. Отже, відповідачем наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме позивач надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води також є безпідставними, зважаючи на таке.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго» За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Судом установлено, щ з 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
На підтвердження надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_2 позивачем надано Акт прийняття теплового вузла обліку, Акти готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи, корінці нарядів про включення та відключення будинку,, відомості спожитої теплової енергії, копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки. Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№2189-VIII від 9 листопада 2017 року) споживач має право вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цієї ж статті Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.
За таких обставин посилання відповідачки ОСОБА_1 на відсутність укладеного з позивачем договору, не звільняє останню від сплати заборгованості.
Крім того, слід зазначити, що Закон України № 2189-VIII, який набрав чинності з січня 2018 року, визначає як обов'язок споживача укласти договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом ( п. ч.2 ст.7 Закону).
Доводи щодо неможливості подання відповідачем заяви про застосування позовної давності через не повідомлення її про день та час розгляду справи, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого) ( а.с49). У повідомленні міститься інформація про направлення ОСОБА_1 копії ухвали та позовної заяви з додатками, а також міститься інформація про отримання 27 жовтня 2021 року особисто ОСОБА_1 цих документів та її підпис.
Що стосується поданої апелянтом до апеляційної скарги заяви про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості до вересня 2018 року (включно).
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
До винесення рішення судом першої інстанції відповідачка відповідну заяву не подавала.
Отже, оскільки відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, але своїм правом на подання заяви про застосування позовної давності не скористалась, підстави для застосування позовної давності апеляційним судом відсутні.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною, залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 15 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус