ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24320/21
провадження № 2-з/753/111/22
"27" квітня 2022 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
29 листопада 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 листопада 2021 року цивільну справу № 753/24320/21 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 02 грудня 2021 року.
Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24 лютого 2022 року.
24 лютого 2022 року розгляд справи не відбувся, оскільки відповідно до розпорядження голови Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2022 року № 2-вс у зв'язку з введенням на території України 24 лютого 2022 року воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, з метою збереження життя та здоров'я працівників суду та відвідувачів оголошено здійснення розгляду лише кримінальних проваджень, у яких особи тримаються під вартою та у разі наявності клопотань, що потребують невідкладного розгляду, а також припинено пропуск до приміщення суду усіх відвідувачів, окрім учасників судового процесу за заявами та клопотаннями, що потребують невідкладного розгляду.
25 квітня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26 квітня 2022 року заяву про забезпечення позову передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить вжити таких заходів шляхом накладення арешту на квартиру, майнові права на об'єкт нерухомого майна відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що наразі у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 1565562 грн, враховуючи значний розмір грошових коштів, які підлягають поверненню та наявність ризику того, що відповідач може відчужити на користь інших осіб квартиру, виникає необхідність у накладенні арешту на квартиру, з метою можливого виконання майбутнього рішення суду.
Вивчивши доводи заяви та подані до неї матеріали, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
До заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 долучено лише частину договору купівлі-продажу від 24 липня 2014 року (перша та друга сторінка), який містить відомості про предмет договору, права та обов'язки сторін, а також частково - порядок розрахунків між сторонами договору.
Крім того, позивач просить накласти арешт на квартиру, майнові права на яку належать ОСОБА_2 , поряд з цим не надає жодних доказів на підтвердження цього, враховуючи те, що такий договір був укладений ще у 2014 році та містить певні умови набуття ОСОБА_2 як майнових прав на нерухоме майно так і право власності на саме майно. Позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що квартира за адерсою: АДРЕСА_1 на цей час належить саме відповідачу ОСОБА_2 та доказів того, що накладення арешту на вказане нерухоме майно не буде порушувати майнові права третіх осіб
Також суд зазначає, що до заяви не додано доказів, того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також наявність беззаперечних доказів того, що відповідач вчиняє якісь дії для реалізації належного йому, зокрема нерухомого майна (за наявності доказів належності такого майна відповідачу), з метою уникнення можливого примусового виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно (майнові права) позивачем до заяви не надано.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що існують підстави вважати, що відповідач відчужити квартиру на користь третіх осіб, з огляду на відсутність будь-яких доказів належності вказаної квартири відповідачу та доказів вчинення ним активних дій стосовно вказаного майна.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що позивачем не надано належного обґрунтування та достатніх доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, враховуючи відсутність доказів того, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 станом на день звернення із відповідною заявою, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Шаповалова К.В.