Справа № 932/2198/22
Провадження №1-кс/932/1010/22
22 квітня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло вищевказане клопотання, у якому сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити заставу - 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022041640000270 від 17.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2022 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , побачив на лавочці біля під'їзду рюкзак, який визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи виниклий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного рюкзака, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав вказаний рюкзак.
Далі, утримуючи рюкзак при собі, ОСОБА_4 пішов у балку, що знаходиться біля вищезазначеного будинку, щоб перевірити вміст рюкзака. З рюкзака ОСОБА_4 дістав паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер паспорта: НОМЕР_1 , ключі від автомобіля, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також банківську картку, емітовану акціонерним товариством «ПриватБанк» (далі - АТ «ПриватБанк), з влаштованим чіпом для проведення безконтактних платіжних операцій, яка належить потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, ОСОБА_4 позбувся вказаного рюкзака, оскільки він не має матеріальної цінності. Того ж дня, ОСОБА_4 , маючи при собі банківську платіжну картку, емітовану АТ «ПриватБанк», з влаштованим чіпом для проведення безконтактних платіжних операцій, належну ОСОБА_6 , направився до магазинів, розташованих на території м. Дніпра, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_6 з використанням вказаної банківської платіжної картки шляхом здійснення розрахунку за придбаний ним товар без введення ПІН-коду банківської платіжної картки.
Після цього, того ж дня, у період часу з 14 год. 31 хв. по 17 год. 51 хв. ОСОБА_4 за допомогою банківської картки, емітованої АТ «ПриватБанк», з влаштованим чіпом для проведення безконтактних платіжних операцій, здійснив розрахунок за придбаний ним товар, на загальну суму 9652 грн. 41 коп., у магазинах, розташованих на території м. Дніпра, а саме, супермаркету «Варус», аптеках, супермаркеті «АТБ», магазин «Табакерка» (табак, айкос).
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
21 квітня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
У клопотанні вказано, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у провадженні матеріалами. На цій стадії розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є ризики того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З цих підстав слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.
Підозрюваний визнав підозру та пояснив, що вчинив злочин без корисливої мети, лише використовував банківську картку, без введення ПІН коду, чим завдав матеріального збитку потерпілій на 9652, 41 грн. Просить відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисника підозрюваний не залучив та повідомив, що буде здійснювати свій захист самостійно.
Вислухавши сторону обвинувачення та підозрюваного, дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог, викладених у ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Слідчим суддею встановлено, що ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022041640000270 від 17.04.2022 року, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2022 року, до ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась із заявою ОСОБА_6 про те, що 16.04.2022 року приблизно о 15 год. 00 хв. невстановлена особа, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке Шосе, 58 викрала майно, яке належить ОСОБА_6 , чим спричинила останній майнову шкоду, розмір якої встановлюється (ЖЄО 12210).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 18.04.2022 року, останній повідомив, що спільно з ОСОБА_4 вживали алкогольні напої, і ОСОБА_4 витрачав кошти з банківської картки. Після чого до свідка ОСОБА_7 завітали працівники поліції, та повідомили, що ОСОБА_4 скоїв крадіжку.
Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 21 квітня 2022 року підтверджено, що останній вчинив дане кримінальне правопорушення, викрав на ж/м Тополя рюкзак невідомої жінки, в якому перебували документи, ключі від автомобіля, банківська картка. Підозрюваний використовував банківську картку безконтактним шляхом, тому система не запитувала пін код. Він купував, що йому заманеться у магазині Варус, АТБ, аптеці. Вживав алкогольні напої. У вчиненому кається, свою вину визнає повністю.
Підозра ОСОБА_4 підтверджується також протоколом перегляду відеозапису від 21.04.2022 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом допиту потерпілої, іншими доказами у сукупності.
Вищенаведені докази можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 причетний до скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а відтак підозра є обґрунтованою і підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами.
З приводу наявності ризиків, на які посилається прокурор, слідчий суддя відзначає, що на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене кримінальне діяння, може вчиняти спроби переховуватись від досудового розслідування та суду, тим більше, що підозрюваний вчинив злочин під час воєнного стану, має судимість. Не бажає ставати на шлях виправлення та заробляти на життя законним способом. З урахуванням санкції ч. 4 ст. 185 КК України, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, при чому застосування ст. 75 КК України допускається, коли покарання за злочин становить не більше 5 років позбавлення волі. Укладення угоди про визнання винуватості також допускається за злочинами, покарання за які не більше 5 років позбавлення волі. Отже, підозрюваний може отримати реальне покарання у вигляді позбавлення волі. Усвідомлюючи це, останній може ухилитись від явки до органів слідства та переховуватись, тому цей ризик вважаю доведеним.
Про доведеність ризика, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що свідки та потерпіла надали важливі покази у даному кримінальному провадженні. Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, може призвести до того, що підозрюваний, може вчинити спроби залякування, погроз, та іншим чином може впливати як на потерпілу, так і свідків, що може завдати шкоди даному кримінальному провадженню. Тим більше, що свідки та потерпіла мешкають на ж/м Тополя, де підозрюваний виріс, і добре знає цей район. Тому ризик впливу на цих учасників провадження дійсно існує, а ризик доведений.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає також доведеним, оскільки підозрюваний неодноразово судимий, однак продовжує вести кримінальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, відвідує місця, де можна вчинити корисливі злочини, тому цей ризик є доведеним.
Ураховуючи особу підозрюваного, його вік, соціальний статус, наявність судимостей, відсутність міцних соціальних зв'язків та утриманців, слідчий суддя приходить до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи вочевидь не здатні запобігти усім доведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.
Разом із тим, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо можливості визначення підозрюваному застави. Так, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями. Тобто у слідчого судді повинна бути впевненість, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку неявки підозрюваного до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Саме такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні «Гафа проти Мальти» №54335/14 від 22 травня 2018 року.
Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, який не працює, наявність ризиків, встановлених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у мінімальному розмірі для тяжкого злочину.
Таким чином, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Визначити підозрюваному заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, 00 коп.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної слідчим суддею суми застави, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 , покласти такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду.
2) не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4) не спілкуватися зі свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженню.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 19.06.2022 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8