Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/3420/2022
м. Київ Справа № 759/3591/21
26 квітня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ратнікової В.М.
суддів: Левенця Б.Б.
Борисової О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року, постановлене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 11.10.2010 року в розмірі 17779 грн.59 коп., судові витрати в розмірі 2270 грн. 00, а всього підлягає стягненню 20 049 грн.59 коп.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 надіслала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року та поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В. клопотання ОСОБА_1 про поновлення (продовження) строку на апеляційне оскарження було задоволено, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року, 15 листопада 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію № 7441724 від 28 жовтня 2021 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги та уточнену редакцію апеляційної скарги з її копією.
Проте недоліки апеляційної скарги, які були визначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не могли вважатися усуненими належним чином, тому ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року відповідачу ОСОБА_1 було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року.
06 грудня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на те, що вимоги ухвал апеляційного суду залишилися не виконаними, недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі без об'єктивних причин відповідачкою не усунуто і обґрунтовані підстави для повторного надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги були відсутні, ухвалою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано неподаною та було повернено скаржнику.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24 грудня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 подала нову апеляційну скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року, постановлене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху для подання на адресу Київського апеляційного суду обґрунтованої заяви про поновлення визначеного в ст. 354 ЦПК України тридцятиденнного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
20 квітня 2022 року, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подала пояснення в яких зазначала, що 27 серпня 2021 року вона вперше звернулась до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року її апеляційну скаргу було залишено без руху. Зазначає, що вона усунула недоліки, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року їй було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року. Отримавши зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції, з метою з'ясування обставин справи та усунення несправедливих вимог ухвали, вона 30 листопада 2021 року звернулась до суду з заявою, проте 24 грудня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень вона дізналась, що її апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто.
З огляду на вище викладене, відповідачка ОСОБА_1 просила суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити їй пропущений строк.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши подану апеляційну скаргу та заяву про усунення недоліків, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 від 24 грудня 2021 року на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року, постановлене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити, з огляду на наступне.
За правилами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду було ухвалене 16 червня 2021 року, без участі сторін.
Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 отримала 17 серпня 2021 року. (а.с. 129-130)
Отже останнім днем подання апеляційної скарги було 16 вересня 2021 року.
Матеріалами справи підтверджується факт первинного звернення відповідача ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року - 14 вересня 2021 року.
Вказана апеляційна скарга на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року була повернута ОСОБА_1 з підстав не усунення нею у встановлені судом строки недоліків апеляційної скарги. (а.с. 165-168).
Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої скарги.
24 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подала нову апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року, яка подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В наданих, на виконання ухвали апеляційного суду про усунення недоліків апеляційної скарги, поясненнях ОСОБА_1 не обґрунтовує причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року, а лише висловлює свою незгоду з процесуальними діями суду під час розгляду її апеляційної скарги від 14 вересня 2021 року та з постановленою за результатами такого розгляду ухвалою апеляційного суду. Проте, незгода з процесуальними діями та судовим рішення апеляційного суду не може слугувати підставою для поновлення стороні пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за новою апеляційною скаргою. Незгода з судовим рішенням апеляційної інстанції є підставою для його оскарження в касаційному порядку.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Можливість продовження строків передбачена, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Поновлення строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 від 24 грудня 2021 року подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року та апеллянтом не зазначено поважних причин пропуску вказаного строку, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 від 24 грудня 2021 року на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року, постановлене під головуванням судді Шум Л.М., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: