Справа № 333/1394/22
Провадження № 1-кп/333/452/22
Іменем України
13 квітня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12022082040000078 від 14 січня 2022 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, холостого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 надано письмове клопотання про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці у зв'язку з тим, що закінчується двохмісячний строк тримання під вартою обвинуваченого та існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Прокурор вважає, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_6 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, має сім'ю, постійне місце мешкання та реєстрації, не працює, а також наявність вищевказаних ризиків та обставин, які свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вказане клопотання підтримано прокурором у судовому засіданні.
Потерпілий у судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.
Обвинувачений та його захисник проти вказаного клопотання заперечували.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів вищезазначеного кримінального провадження, відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого розслідуванні кримінального правопорушення та розгляду справи у суді (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, в якій його переслідують та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а у справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) наголосив на тому, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним способом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину (кримінального правопорушення), а також тяжкості ймовірного покарання.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений, будучі обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
При цьому, суд вважає, що приймаючи до уваги суворість покарання, яке передбачено за вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може визнати, що негативні наслідки від спроби переховуватися від суду, створять для нього меншу шкоду, ніж ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності з призначенням відповідного покарання.
На теперішній час не знайшов свого підтвердження ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки жодних доказів на підтвердження цього ризику суду не надано, крім того ОСОБА_6 раніше не судимий.
Однак, враховуючи дані про особу обвинуваченого, приймаючи до уваги наявність одного з ризиків, а також відсутність будь - яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його тримання під вартою на цей час, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з урахуванням положень ст. 315 КПК України.
Необхідність арешту обвинуваченого, що обмежує його особисту недоторканість, відносно ОСОБА_6 не буде суперечити нормі ст. 5 ч. 1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Також, ст. 194 КПК України передбачено які обов'язки необхідно буде покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави та наслідки їх невиконання.
Враховуючи, вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, особу обвинуваченого, наявність одного ризику, з урахуванням майнового стану ОСОБА_6 , суд вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу.
З урахуванням вимог п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України та Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 198 480,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 11 червня 2022 року включно.
Строк тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 198 480,00 грн.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого судді, суду,
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МУЮ - арештний дім.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 14 квітня 2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1