Номер провадження: 11-сс/813/569/22
Номер справи місцевого суду: 522/3839/22 1-кс/522/2092/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.04.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 , він же громадян Республіки Румунія ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується на міжнародному рівні компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п.«б» ч.4 ст.131 КК РФ, -
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2022 року було задоволено клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 та до громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 він же громадянин Румунії ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) продовжено застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того продовжений строк дії покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-з'являтися за кожною вимогою до прокурора, суду;
-не відлучатися без дозволу прокурора, суду з місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України та в'їзду в Україну;
-носити засіб електронного контролю.
Строк дії ухвали до 20 травня 2022 року.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що 15 березня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи в ході відповідного голосування виключила РФ зі складу Ради Європи.
Вказана обставина призвела до автоматичного денонсування Росією дії Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, як наслідок, неможливості звернення до Європейського суду з прав людини.
Крім того на теперішній час між Україною та РФ відсутні дипломатичні відносини, а тому будь-як взаємодія двох країн з питань екстрадиції є неможливою.
Окремо захисник зазначив про те, що нормами чинного КПК України не передбачено право прокурора звертатись до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою щодо особи відносно якої вирішується питання про видачу.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_7 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти її задоволення та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, визначеним у ч. 1 ст.7 КПК України.
Частиною 1 ст.12 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом
Положеннями ч.1 ст.584 КПК України передбачено, що після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Приписи частин 1 та 2 ст. 585 КПК України встановлюють, що за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Обставини справи
Співробітниками Другого прикордонного загону Державної прикордонної служби України 16 грудня 2021 року о 02 годині 40 хвилин в пункті пропуску «Платонове» виявлено громадянина Румунії ОСОБА_12 ( ОСОБА_10 ), він же громадянин Російської Федерації ОСОБА_8 , який згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу розшукується на міжнародному рівні компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «б», ч. 4, ст. 131 (зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням насильства до потерпілої, групою осіб, щодо потерпілої, яка не досягла чотирнадцятирічного віку ) КК РФ.
Про затримання особи співробітником СКП Подільського РУП ГУНП в Одеській області 16 грудня 2021 року складено відповідний протокол у порядку статей 208, 582 КПК України.
За ініціативою компетентних органів Російської Федерації 09 липня 2015 року до міжнародної бази Інтерпол внесені відповідні відомості щодо розшуку ОСОБА_8 , він же ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ).
Підставою для затримання ОСОБА_8 , він же ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ), та застосування у подальшому стосовно нього тимчасового арешту є документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави у вигляді тримання під вартою.
Постановою старшого слідчого СВ по м.Подольську ГСУ СК РФ від 31 березня 2015 року в рамках кримінальної справи №122010 ОСОБА_8 притягнуто в якості обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого п. «б», ч. 4, ст. 131 (зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням насильства до потерпілої, групою осіб, щодо потерпілої, яка не досягла чотирнадцятирічного віку) КК РФ.
01 квітня 2015 року постановою о/у ОКР МУ МВД Росії «Подольське» ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук.
Постановою суду м. Подольськ Московської області від 01 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Апеляційний суд враховує положення ч.8 ст.584 КПК України якими встановлено, що при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_8 , він же ОСОБА_9 , застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб.
На теперішній час до Офісу Генерального прокурора надійшов запит Російської Федерації про видачу ОСОБА_8 , він же ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ), для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п.«б», ч.4, ст.131 КК РФ.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому п.«б» ч.4 ст.131 КК РФ за кваліфікуючими ознаками зґвалтування, тобто статеві зносини групою осіб із застосуванням насильства до потерпілої, яка не досягла чотирнадцятирічного віку.
Злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_8 , він же ОСОБА_14 відповідає диспозиціям злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст.152 КК України та є екстрадиціним, оскільки за його вчинення передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк більше ніж 1 рік.
Строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України - не сплили.
На теперішній час Одеською обласною прокуратурою проводиться екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_8 , він же ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ) до Російської Федерації.
Перевіряючи доводи сторони захисту про те, що між Україною та РФ відсутні дипломатичні відносини, а тому будь-як взаємодія двох країн з питань екстрадиції є неможливою апеляційний суд зазначає про те, що правовідносини між Україною та Російською Федерацією щодо екстрадиції (видачі) осіб регулюються Європейською конвенцією «Про видачу правопорушників» від 13 грудня 1957 року та Конвенцією про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам 1993 року, які є чинними для обох держав.
В статтях 1 та 2 Європейської конвенції «Про видачу правопорушників» від 13 грудня 1957 року, яка була ратифікована Законом України № 43/98-ВР від 16.01.1998 року закріплено зобов'язання сторін видавати одна одній, з урахуванням положень та умов викладених в Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою. Видача правопорушника проводиться за дії, які відповідно до законодавства обох держав є злочинами.
Відповідно до ч.1 ст.574 КПК України центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України.
Пунктом 2) ч.4 ст.574 КПК України встановлено, що центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції) розглядають запити компетентних органів іноземних держав про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення та приймають рішення щодо них.
На теперішній час Офісом Генерального прокурора не прийнято остаточне рішення про видачу ОСОБА_8 , він же ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ), або про відмову у його видачі компетентним органам Російської Федерації.
При цьому рішення про видачу особи для притягнення до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації не входить в компетенцію Одеського апеляційного суду і приймається виключно Центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якими є відповідно Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що до закінчення екстрадиційної перевірки та прийняття рішення про видачу, або відмову у видачі наявні підстави для продовження застосування до ОСОБА_8 , він же ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ) запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У випадку встановлення під час екстрадиційної перевірки обставин, передбачених ч.1 ст.586 КПК України, тимчасовий запобіжний захід буде скасовано.
Апеляційний суд визнає неспроможними доводи захисника про те, що нормами чинного КПК України не передбачено право прокурора звертатись до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою щодо особи відносно якої вирішується питання про видачу.
Так, стаття 585 КПК України, яка визначає порядок застосування стосовно особи запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, для забезпечення її видачі на запит іноземної держави не містить обмежень щодо строку застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Натомість, системний аналіз положень глави 44 КПК України «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» дозволяє дійти висновку про те, що застосування запобіжного заходу для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави (будь то екстрадиційний арешт або запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою) здійснюється до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) або відмови в такій видачі, при цьому, лише екстрадиційний арешт не може тривати більше 12-ти місяців.
Оскільки статтею 585 КПК України не встановлений порядок розгляду клопотань прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо особи, відносно якої проводиться екстрадиційна перевірка, в даному випадку слідчі судді керуються загальними положеннями Глави 18 КПК України «Запобіжні заходи, затримання особи», які в тому числі регулюють і порядок продовження строку застосування запобіжних заходів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статтями 12, 16 Європейської конвенції «Про видачу правопорушників» від 13 грудня 1957 року, статтями 376, 404, 405, 407, 419, 422, 581, 584, 585 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 21 березня 2022 року, якою було задоволено клопотання керівника Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_11 та до громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 він же громадянин Румунії ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) продовжено застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3