Номер провадження: 11-кп/813/1255/22
Номер справи місцевого суду: 504/817/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.04.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2022 року про застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022162330000098 від 06 лютого 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2022 року у підготовчому судовому засіданні було призначено судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022162330000098 від 06 лютого 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, задоволено клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури та до обвинуваченої ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів до 03 червня 2022 року.
В якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава в розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 595 440 гривень та у випадку внесення застави на обвинувачену покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу в частині застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 з забороною залишати житло в період часу з 20 години до 07 години ранку наступної доби.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що в оскаржуваній ухвалі суд окрім загальних абстрактних фраз, якими обґрунтовує заявлені прокурором ризики, не наводить конкретних обставин, які б підтверджували існування цих ризиків.
Суд залишив поза увагою, що ОСОБА_7 не має судимостей, з моменту застосування до неї запобіжного заходу на стадії досудового розслідування вона своєю конструктивною поведінкою та співпрацею зі слідством довела готовність сприяти розкриттю злочину.
Захисник зазначив про те, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину не може бути єдиною підставою для застосування до неї найбільш суворого запобіжного заходу.
Крім того вказав про те, що обвинувачена має міцні соціальні зв'язки, у неї наявне постійне місце проживання та роботи.
Прокурор Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_9 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, проте надіслав заяву в якій просив розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження та відмовити в її задоволенні.
Частиною 4 ст.422-1 КПК України передбачено, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Обвинувачена ОСОБА_7 не зверталась до апеляційного суду з клопотанням про її обов'язкову участь під час апеляційного розгляду.
За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без участі обвинуваченого та прокурора.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду
Частиною 1 ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Абзацом 2 ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів провадження на розгляді в Комінтернівському районному суді Одеської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022162330000098 від 06 лютого 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Абзацом 2 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Виходячи з положень п.24) ч.1 ст.3 КПК України судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
Також, зважаючи на те, що приписами ст.23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності, або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку статтями 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст.331 КПК України.
Тобто, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення по суті, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, оскаржену ухвалу суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу та копії журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких інших доказів.
Окрім того, відповідно до п.13) ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду апеляційного суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_7 вже пред'явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваного.
За таких обставин апеляційний суд не переглядає обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України.
Оскарженою ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2022 року у підготовчому судовому засіданні до обвинуваченої ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені пунктами 1) та 3) ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022162330000098 лише мають були здійсненні дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи, зокрема суд має допитати всіх свідків та безпосередньо дослідити всі докази, які містяться в матеріалах справи.
Зі змісту статей 3 та 27 Конституції України випливає, що кожна людина має невід'ємне право на життя, яке визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
Злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення у разі доведеності вини ОСОБА_7 їй може загрожувати реальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 років до 15 років.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі доведеності її вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що обвинувачена може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінального переслідування.
Крім того існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час судовий розгляд фактично не розпочинався та свідки ще не були допитані судом.
Вказана обставина може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи.
Оцінюючи викладені обставини апеляційний суд переконаний, що лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1) та 3) ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені судом та дозволить контролювати місце перебування обвинуваченої ОСОБА_7 до ухвалення остаточного рішення за результатами розгляду кримінального провадження.
Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 квітня 2022 року, якою до ОСОБА_7 , обвинуваченій у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів до 03 червня 2022 року із визначенням застави в розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 595 440 гривень - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4