Житомирський апеляційний суд
Справа №295/14470/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.539 КПК Доповідач ОСОБА_2
14 квітня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі судове провадження №295/14470/21 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 11 листопада 2021 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та просить її скасувати, а своїм рішення застосувати до нього умовно дострокове звільнення. При цьому, звертає увагу на свої характеристики за місцем попереднього ув'язнення та відбування покарання, відсутність стягнень та порушень режиму утримання. Звертає увагу і на те, що працевлаштований, має 2 заохочення, має незадовільний стан здоров'я що в попередньому позбавляло його можливості працювати на постійній основі. Наголошує і на тому, що на спільному засіданні ДУ «Житомирська виправна колонія №4» та спостережної комісії при Житомирському міськвиконкомі від 22.10.2021 було задоволено його клопотання про застосування ст.81 КК України, і направлено подання до районного суду. Наголошує, що це подання було підтримано і прокурором в суді першої інстанції, однак суд зробив протилежні висновки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_8 та його захисника в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора відносно апеляційних доводів обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КІІК України.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд першої інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону з достатньою повнотою не дотримався.
Відповідно до ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, та після фактичного відбуття ним призначеної судом частини строку покарання, яка визначена у ч.3 ст.81 КК України.
Зі змісту вказаної норми випливає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за наявності таких обов'язкових умов, як відбування покарання у виді позбавлення волі, доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, фактичне відбуття встановленої законом частини призначеного покарання в залежності від класифікації злочину за ступенем тяжкості, формою вини та об'єктом суспільно-небезпечного посягання, наявності попередніх судимостей.
Згідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності..
Як вбачається з матеріалів подання ДУ «Житомирська ВК (№4)», ОСОБА_8 засуджено вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18.08.2016 за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70, ст.75, ст.76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вирок набув законної сили 19.09.2016.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.08.2017 іспитовий строк скасований, ОСОБА_8 направлений в місця позбавлення волі на 3 роки. Ухвала набула законної сили 31.08.2017.
Початок строку відбуття покарання - 17.10.2019.
Кінець строку - 14.10.2022.
2/3 строку засуджений відбув 14.10.2021.
Засуджений ОСОБА_8 в місцях позбавлення волі з 14.10.2019.
В ДУ «Житомирська виправна колонія (№4) міру покарання відбуває з 4.11.2019. За час відбування покарання характеризується позитивно, порушень режиму тримання не допускає. Стягнень не має. Працевлаштований днювальним клубу. До праці та своїх обов'язків ставиться відповідально. Має два заохочення (останнє 13.07.2021). Вину у скоєному злочині визнав.
З урахуванням зазначеного (сумлінна поведінка засудженого та ставлення останнього до праці), адміністрація ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» вважає, що є встановленим факт виправлення засудженого ОСОБА_8 (а.п.2)
Вище зазначені висновки щодо засудженого, підтримано, як спеціальною комісією ДУ «Житомирська ВК (№4)», так і спостережною комісією при Житомирському міськвиконкомі за питань застосування до засуджених УДЗ. (а.п.3)
В свою чергу, у відповідності до інформації з характеристики на засудженого (4-5), ОСОБА_8 в місцях позбавлення волі з 14.10.2019. За час тримання в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо, порушень режиму тримання не допускав стягнень та заохочень не мав.
З 04.11.2019 відбуває міру покарання в державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)». За період відбування покарання, характеризується позитивно, порушень режиму тримання не порушує, стягнень не має. Працевлаштований днювальним клубу, до праці та своїх обов'язків ставиться відповідально, за що два рази заохочувався правами начальника установи.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.
Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Виконує передбачені законом вимоги персоналу колонії, адекватно реагує на критику в свою адресу. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться із розумною ініціативою. Дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
За характером спокійний, тихий, врівноважений. На зауваження реагує спокійно, приймає виважені рішення. На заходи виховного та профілактичного впливу реагує, робить належні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», завдання програми виконує, відвідує релігійні зібрання, читає релігійну літературу.
12.10.2020 року закінчив ПТНЗ «Житомирський навчальний центр № 4 та здобув професію «рамник».
За вироком суду вину у скоєному злочині визнав, має позов в сумі 10000 гри., але виконавчі листи до колонії не надходили.
На профілактичних обліках не перебуває.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_8 може бути умовно-достроково звільнений від подальшого відбуття покарання на невідбутий строк 06 місяців, оскільки він об'єктивно своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому є відповідні (встановлені судом апеляційної інстанції) підстави для звільнення засудженого умовно-достроково на підставі ст.81 КК України.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу засудженого, скасувати ухвалу суду першої інстанції з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 11 листопада 2021 року, якою відмовлено в задоволенні подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 - задовольнити.
На підставі ст.81 КК України звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18.08.2016 року за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.3, 70 КК України.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :