справа №759/10388/21 головуючий у суді І інстанції: Шум Л.М.
провадження №22-з/824/146/2022
провадження №22-з/824/186/2022 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
22 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І.,
секретар судового засідання: Войтенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» від 29 грудня 2021 року та від 30 грудня 2021 року про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності правочину та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення вартості одержаного правочину за нікчемним договором,
01 липня 2021 рокучерез засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Автокредит Плюс» про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності правочину та просив встановити нікчемність договору фінансового лізингу №КІ00АІ0000651408 від 01.04.2015 року укладеного між ним та ТОВ «Автокредит Плюс», застосувавши наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з ТОВ «Автокредит Плюс» матеріальної шкоди у розмірі 417462,60 грн, а також стягнути судові витрати у вигляді 4500,00 грн за надання професійної правової допомоги та 4174,60 грн судового збору.
15 липня 2021 року через засоби поштового зв'язку ТОВ «Автокредит Плюс» подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення вартості одержаного правочину за нікчемним договором.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення вартості одержаного правочину за нікчемним договором.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» задоволено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви скасовано повністю, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справу за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення вартості одержаного за нікчемним договором, направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року відмовлено у задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Автокредит Плюс» про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності правочину.
Не погодившись із рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Встановлено нікчемність договору фінансового лізингу №КІ00АІ0000651408 від 01 квітня 2015 року, застосувавши наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (49126, місто Дніпро, просп. Праці, буд. 2т, код ЄДРПОУ: 34410930) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )суми платежів, сплачених на виконання нікчемного правочину, в розмірі 214888 гривень 11 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 11798 гривень 50 копійок та витрати за надання професійної правової допомоги у розмірі 4500 гривень 00 копійок.
29 грудня 2021 року ТОВ «Автокредит Плюс» подало на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення. У якій просило у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного договору про надання фінансового лізингу №КІ00АІ0000651408 від 01 квітня 2015 року, зобов'язати ОСОБА_1 повернути автомобіль Mitsubishi, модель Outlander, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ТОВ «Автокредит Плюс» та накласти на вищезазначений автомобіль арешт. В обґрунтування заяви зазначив, що судом апеляційної інстанції не вирішено в порядку ч. 5 ст. 216 ЦК України питання повернення ТОВ «Автокредит Плюс» автомобіля, оскільки фактично суд стягнув кошти сплачені ОСОБА_1 за автомобіль та залишив його у нього. Зазначає, що просить стягнути збитки, а не здійснити реституцію в порядку застосування наслідки недійсності нікчемного правочину. Також, посилаючись на ст. 809-1 ЦК України просить накласти арешт на автомобіль Mitsubishi, модель Outlander, 2012 року випуску.
Крім того, 30 грудня 2021 року на поштову адресу Київського апеляційного суду, найшла від ТОВ «Автокредит Плюс» аналогічна за змістом заява про ухвалення додаткового рішення.
Перевіривши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із позовом до ТОВ «Автокредит Плюс» про захист прав споживачів, застосування наслідків недійсності правочину та просив встановити нікчемність договору фінансового лізингу №КІ00АІ0000651408 від 01.04.2015 року укладеного між ним та ТОВ «Автокредит Плюс», застосувавши наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з ТОВ «Автокредит Плюс» матеріальної шкоди у розмірі 417462,60 грн, а також стягнути судові витрати у вигляді 4500,00 грн за надання професійної правової допомоги та 4174,60 грн судового збору.
Також, судом встановлено, ТОВ «Автокредит Плюс» подало зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення вартості одержаного правочину за нікчемним договором.
Відповідно до ст. п. 5,6,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися;окремо без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того, що на спірний автомобіль накладено арешт та він знаходиться на штрафмайданчику поліції(у зв'язку з цим позивачу було відмовлено у перереєстрації автомобіля) що сторонами визнається, а також те, що фактично існує спір щодо дійсного власника авто, та у даній справі не заявлялось позовних вимог про зобов'язати ОСОБА_1 повернути автомобіль Mitsubishi, модель Outlander, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ТОВ «Автокредит Плюс», суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, та накладення на вищезазначений автомобіль арешту.
Таким чином, заяви від 29 грудня 2021 року та від 30 грудня 2021 року ТОВ «Автокредит Плюс» про ухвалення додаткового рішення не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» від 29 грудня 2021 року та від 30 грудня 2021 року про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено «18» квітня 2022 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
СуддіД.Р.Гаращенка О.І. Сліпченко