Справа № 541/265/21
Провадження № 1-кп/541/27/2022
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
18 квітня 2022 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170260000621 від 12.09.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України,
з участю сторін та інших учасників судового провадження
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Миргородським міськрайонним судом Полтавської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 квітня 2022 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3
16 квітня 2022 року о 21 годині 03 хвилини ОСОБА_3 затриманий згідно ухвали суду.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу тримання під вартоюта просив застосувати запобіжний захід домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, вважав за можливе обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання дружини обвинуваченого ОСОБА_3 . Наголошував, що обвинувачений не має наміру ухилятися від слідства та суду, вчиняти інші злочини, зважаючи на воєнний стан не матиме можливості залишити територію України.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, що є нетяжким злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 3 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, розглядається справа в суді апеляційної інстанції щодо раніше скоєного злочину, ухилявся від явки до суду незважаючи на неодноразове застосування примусового приводу, а також змінив місце проживання не повідомивши суд. Крім того, обвинувачений не має постійних засобів до існування, оскільки офіційно не працює, однак є працездатним та має задовільний стан здоров'я, а також в нього відсутнє будь-яке майно, тому перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Стороною обвинувачення також доведено наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 не маючи постійних засобів до існування, оскільки офіційно не працює та не має джерел доходу, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину проти життя особи, перебуваючи на волі може скоювати нові злочини, а також існує ризик впливу на свідків, потерпілого та переховування від суду, оскільки останній будучи повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання неодноразово не з'явився, змінив місце проживання та у зв'язку з чим перебував у розшуку.
Зважаючи на вищевказані обставини та беручи до уваги позицію Європейського суду з прав людини яка визначає, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи якими є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення вважає лише запобіжний захід, тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.
З вищенаведених обґрунтувань суд не знаходить підстав для обрання до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин суд вважає, що на даному етапі судового розгляду лише запобіжний захід тримання від вартою зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання.
Отже клопотання прокурора необхідно задовольнити, обрати обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин в якому обвинувачується ОСОБА_3 вчинений із застосуванням насильства підстави для визначення застави відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого, обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України - запобіжний захід тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів до 21 години 03 хвилини 16 червня 2022 року без застосування застави.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору яким ініційовано розгляд відповідного клопотання та обвинуваченому.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, однак ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
СуддяОСОБА_1