14 квітня 2022 року
м. Рівне
Справа № 565/274/21
Провадження № 22-ц/4815/54/22
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Боймиструка С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С. С.
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Боймиструка С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С. С.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У лютому 2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач ОСОБА_1 підписав заяву № б/н від 30.11.2017 року та отримав кредит в розмірі 182450 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач, надавши відповідачу кредит, свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. У порушення закону та умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання по погашенню кредиту за договором належним чином не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості по зобов'язаннях. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань станом на 03.11.2020 року утворилася заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 154074,26 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 136918,80 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 17155,46 грн.
Рішенням Рівненського міського суду від 09 червня 2021 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 у користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2017 року у сумі 136918 (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в рішенні суду відсутні будь-які докази, що підтверджують отримання ним кредиту в розмірі задоволених позовних вимог. Звертає увагу, що в Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 30.11.2017 року не вказано жодних умов будь-якого договору. Не зазначено суму кредиту (тіло кредиту). Водночас відсутні докази того, що відповідач узгоджував з позивачем суму кредитного ліміту по заяві-анкеті від 30.11.2017 року, а надана позивачем заява на актуалізацію даних за підписом ОСОБА_1 є неналежним доказом обставини встановлення суми кредитного ліміту для відповідача саме по заяві-анкеті від 30.11.2017 року. Серед іншого судом не було враховано обставину автоматичного списання банком без згоди позичальника з тіла кредиту нарахованих платежів (в тому числі платежів по тілу кредиту, по нарахованих відсотках), що збільшувало суму кредиту.
В поданому на апеляційну скаргу відзиві АТ КБ «ПриватБанк» вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається та місцевим судом встановлено, що 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав заяву-анкету № б/н від 30 листопада 2017 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно розрахунку заборгованості та виписки по рахунку долучених до позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк», відповідач користувався наданими йому кредитними коштами та здійснював періодичне погашення виниклої заборгованості.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в повній мірі свої зобов'язання щодо повернення заборгованості на момент звернення АТ КБ «ПриватБанк» із позовними вимогами не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість в загальній сумі 154074,26 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 136918,80 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 17155,46 грн.
На підтвердження укладення кредитного договору банк додав довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, тарифи обслуговування карткових рахунків рівнів «Platinum», «MC World Elite» та «Visa Infinite», довідку про отримані картки та заявку на суму ліміту.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 30.11.2017 року, наданого Банком, заборгованість позичальника по тілу кредиту становить 136918,80 грн..
Наявна в матеріалах справи довідка про рух коштів підтверджує, що відповідач у справі користувався кредитними коштами, здійснював погашення платежів та поповнював готівкою тощо.
Жодними належними, достатніми і достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України не підтверджено того, що кошти, якими користувався відповідач, ним повернуті Банку відповідно до положень чинного законодавства про обов'язок виконання зобов'язання.
Крім цього, відповідач не заперечує щодо отримання кредитних карток, що узгоджується з довідкою банку про видані картки.
Довідкою про зміни умов кредитування разом з випискою по рахунку підтверджується встановлення кредитного ліміту у розмірі 182450 грн. та користування коштами.
У відповідності до вимог частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів (тіла кредиту).
Слід враховувати, що безпідставно нараховуючи відсотки за користування кредитом, погашаючи їх та тіло кредиту за рахунок непогодженого сторонами овердрафту, нараховуючи за це перевищення кредиту (овердрафт) і його прострочення відсотки, а згодом відносячи цю заборгованість до простроченого кредиту і повторно нараховуючи відсотки, банк незаконно та штучно збільшував суму заборгованості.
З дослідженої виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що за період з 06.03.2019 року по 30.10.2020 року, сума використаних коштів становить 306673,69 грн., сума коштів, спрямованих на погашення заборгованості становить 271119,64 грн., отже відповідачем фактично використано та не повернуто 35554,05 грн. кредитного ліміту,
Тому, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку що рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту слід змінити зменшивши суму, яку необхідно стягнути до 35554,05 грн.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України.
Судові витрати, понесені позивачем, документально підтверджуються за подачу позовної заяви - в розмірі 2311,11 грн.
Судові витрати, понесені відповідачем документально підтверджуються: за подачу апеляційної скарги - в розмірі 3466,6 грн.
Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню то, судовий збір підлягає стягненню:
- з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» - в розмірі 533,74 грн. із розрахунку: 154074,26 грн. (заявлені вимоги) : 35553,05 грн. (задоволені вимоги) = 4,33; 2311,11 грн. : 4,33;
- з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 - в розмірі 2687,28 грн. із розрахунку: 154074,26 грн. (заявлені вимоги) : 118521,21 грн. (вимоги, у задоволенні яких позивачеві відмолено) = 1,29; 3466,6 : 1,29.
За правилами частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням викладеного, з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2153,54 грн. із розрахунку: 2687,28 грн. - 533,74 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року в оскаржуваній частині змінити, зменшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 до 35553 гривень 05 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 2153 гривні 54 копійки понесених на оплату судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
С.С. Шимків