Кіровоградської області
"13" липня 2010 р.Справа № 16/64
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/64
за позовом: приватного підприємства "Термо-Плюс", м. Кіровоград
до відповідача: Олександрівського районного споживчого товариства, смт. Олександрівка Кіровоградської області
про стягнення 91 952,00 грн.
Представники сторін:
від позивача - Стахєєв О.О., довіреність № б/н від 01.05.10 р.;
від відповідача - участі не брав.
Приватне підприємство "Термо-Плюс" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Олександрівського районного споживчого товариства 85 000,00 грн. основного боргу, 1257,00 грн. річних, 5695,00 грн. інфляційних збитків, всього 91952,00 грн.
Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, представник відповідача в судовому засіданні 13.07.10 р. участі не брав.
Господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, враховуючи, що Олександрівське районне споживче товариство належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення № 1138313 (а.с. 17).
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
02.06.08 р. між Олександрівським районним споживчим товариством (далі - Замовник) та приватним підприємством "Термо-Плюс" укладено договір (далі - Договір, а.с.10-11).
Відповідно до умов Договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та здійснити її оплату (розділ І Договору).
Згідно розділу 2 Договору характер підрядних робіт полягає у ремонтно-будівельних роботах в приміщенні 1 поверху Універмагу, що розташований за адресою: смт. Олександрівка, вул. Леніна, 21.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що вартість і витрати по виконанню робіт визначаються згідно з затвердженим кошторисом (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до розділу 6 Договору сторони погодили безготівковий вид розрахунків у формі платіжного доручення.
Згідно п.п. 7.1. - 7.2. Договору Підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт з 02.06.08 р. та виконати роботу до 01.08.08 р. з правом дострокового виконання.
Даний Договір діє з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його кінцевого виконання, але в будь-якому випадку до 10.08.08 р. ( п. 9.1. Договору).
Договір підписаний повноважними представниками Підрядника та Замовника, скріплений круглими печатками підприємств.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, здійснивши визначені у акті підрядні роботи на загальну суму 173 000, 00 грн. (а.с. 13-15).
31.10.08 р. акт приймання виконаних робіт підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками підприємств.
Згідно типової форми № КБ-3 - довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, вартість робіт по будівлі становить 173 000,00 грн. (а.с. 12).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи не здійснив.
Так, відповідно до банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, відповідачем на користь позивача 08.10.08 р. сплачено 53 000,00 грн., 12.02.09 р. - 30 000,00 грн. та 11.03.10 р. - 5000,00 грн., всього на суму 88 000,00 (а.с. 20-22).
З огляду на викладене, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 85 000,00 грн. (173 000,00 грн. - 88 000,00 грн. = 85 000,00 грн.).
15.11.09 р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату заборгованості № 24 (а.с. 7).
Листом № 141 від 10.12.09 р. відповідач зобов'язався погасити заборгованість у строк до 31.01.10 р. (а.с. 16).
Оскільки відповідачем остаточного розрахунку за Договором не здійснено, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в сумі 85 000,00 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 257,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 695,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поданий позивачем розрахунок 3%річних в розмірі 1 257,00 грн. є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, при розрахунку втрат від інфляції в розмірі 5 695,00 грн. позивачем допущено помилку, в результаті чого дещо завищено суму нарахування.
Так, інфляційні збитки за період з 01.12.09 р. по 30.04.10 р. складають 4 675,00 грн.
Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 4 675,00 грн. В решті суми нарахованих інфляційних, вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому, ніж передбачено чинним законодавством.
За викладених обставин, господарський суд повертає позивачу надмірно сплачене державне мито в розмірі 0,48 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Олександрівського районного споживчого товариства (27300, смт. Олександрівка, вул. Коцюбинського, 4, код 01756540, р/р № 2600830147 у відділенні "Ощадбанк" № 3327 смт. Олександрівка) на користь приватного підприємства "Термо-Плюс" (25030, м. Кіровоград, вул. Бєляєва, 12, код 32833010, р/р 26003052901258 в Кіровоградській філії КБ "Приватбанк", МФО 323583) заборгованість в сумі 90 932,00 грн., з яких 85 000,00 грн. - основний борг, 1 257,00 грн. - 3% річних, 4 675,00 грн. - інфляційні, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 909,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,64 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Надмірно сплачене державне мито в сумі 0,48 грн. повернути позивачу, про що видати відповідну довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.С. Коротченко
Дата підписання рішення - 16.07.2010 року.