Справа: № 2-а-226/09 Головуючий у 1-й інстанції: Бурденюк С.І.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"06" липня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Крамаренко А.С.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі -ОСОБА_2 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 13 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Барське бюро технічної інвентаризації»про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити реєстрацію,
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Барське бюро технічної інвентаризації»про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності.
Постановою Барського районного суду Вінницької області від 13 травня 2009 року вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, особа, яка не брала участь у справі -ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції визнати нечинною, а провадження у справі закрити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Барського районного суду Вінницької області від 30 липня 2008 року визнано договір купівлі-продажу зерноскладу бетонного, який розташований на території господарського двору -зернотоку в с. Супівка, Барського району, Вінницької області дійсним, а також визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на приміщення зерноскладу бетонного, який розташований на території господарського двору -зернотоку в с. Супівка, Барського району, Вінницької області.
Рішенням від 20 березня 2009 року відповідач відмовив ОСОБА_3 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення «зерносклад бетонний»в с. Супівка на підставі рішення Барського районного суду Вінницької області від 30 липня 2008 року, оскільки зазначене рішення не дає змоги встановити відповідність заявлених прав у зв'язку з відсутністю адреси будівлі.
Колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, дійшла висновку, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно не можуть бути предметом адміністративного позову.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві. Змістом будь-яких правових відносин є врегульованих правом взаємні права, інтереси, обов'язки та заборони суб'єктів суспільства у цих правовідносинах. Відповідно, зміст публічно-правових відносин складається з взаємних публічних прав, інтересів, обов'язків та заборон суб'єктів суспільства у певних публічно-правових відносинах.
У публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою особою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа має право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
До адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, наприклад приватного цивільного чи господарського права, інтересу відповідно до вказаних норм Цивільного чи Господарського кодексів України, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Зі змісту позовної заяви вбачається, ставиться вимога щодо визнання права власності на нерухоме майно, що в свою чергу вказує на те, що в даний спір не є публічно-правовим.
В даному випадку суду першої інстанції при прийнятті позову та відкритті провадження по даній справі слід звернути увагу на ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до положень якої, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення .
Правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими, та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності спір про право цивільне .
Зобов'язання вчинити дії щодо здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно - в будь-якому випадку призводять до порушення такого права, а тому ніяким чином наявні спірні правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нежиле приміщення, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не враховано підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії, вчинені судом по даній справі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАСУ України, колегія суддів
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участь у справі -ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Барського районного суду Вінницької області від 13 травня 2009 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Барське бюро технічної інвентаризації»про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності - закрити.
Роз'яснити позивачу, що його вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 12.07.2010 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Данилова М.В.
Бєлова Л.В.