Справа: № 2-а-379/09/2523 Головуючий у 1-й інстанції: Шитченко Н.В.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"01" липня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, в якому просив суд зобов'язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої позивачу пенсії із зазначенням розміру доплат, якщо такі проводились, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.012006 року по 31.12.2008 року, визнати відмову відповідача щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування на його користь щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2009 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу з 22 травня 2008 року з підвищенням її розміру, як дитині війни, на 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано відповідача надати позивачу інформацію про розмір виплаченої пенсії із зазначенням розміру доплат за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру як дитині війни за 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області суперечить нормам чинного законодавства, а при його постановленні судом допущено порушення норм матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має правовий статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з 22 травня 2008 року позивач як особа зі статусом дитини війни має право на підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Судом першої інстанцій установлено, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснив це підвищення пенсії.
За таких обставин є обґрунтованими та законними висновки суду про задоволення позову, зокрема зобов'язання відповідача зробити перерахунок позивачу як дитині війни розміру пенсії з 22.05.2008 року з врахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строки, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області в своїх запереченнях на адміністративний позов наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних причин.
Із адміністративного позову ОСОБА_3 вбачається, що він просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 2006 по 2008 роки.
Однак, позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду про донарахування соціальної допомоги як дитині війни за 2006, 2007 роки, поновити строки звернення до суду з вказаним вимогами не просив, а тому позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають.
Крім того, враховуючи те, що апелянт оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем дане рішення не оскаржено, то апеляційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати інші позовні вимоги, перевіряючи їх законність та обґрунтованість
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, як дитина війни має право на щомісячну державну соціальну допомогу, в розмірі, визначеному ст. 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
При цьому з вказаної статті випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене правильними є висновки суду попередньої інстанції щодо не взяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Також відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
За таких обставин апеляційна скарга відповідача Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2009 року - не підлягає задоволенню, а Постанова підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, ст.ст. 323, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Ухвали складено 06.07.2010 року).