Справа: № 2-а-688/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"01" липня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попович О.В.
суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2009 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, головного державного ревізора - інспектора Поплавського Віталія Леонідовича, головного державного ревізора - інспектора Пульнікова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, -
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії ДПА у Вінницькій області, пов'язані з проведенням перевірки позивача на підставі направлень на перевірку від 26.01.2009 року №№900421, 900425, визнати відсутність права у відповідача на проведення перевірки згідно направлення від 26.01.2009 року №№900421, 900425, стягнути з відповідача на підставі ст. 1167 ЦК України моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2009 року в задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, головного державного ревізора - інспектора Поплавського Віталія Леонідовича, головного державного ревізора - інспектора Пульнікова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і надана зазначеним обставинам правова оцінка, яке не ґрунтується на нормах процесуального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачі, реалізуючи свої повноваження, діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами України, при цьому не порушуючи права та законні інтереси позивача у справі.
З вказаними висновками Вінницького окружного адміністративного суду не можна не погодитись.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон № 509) одним із ряду завдань органів державної податкової служби є:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно із ст. З Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Статтями 8, 9, 10 Закону № 509 визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема:
- здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до статей 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон № 265), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи Державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові або позапланові перевірки осіб, що застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі РРО), розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.
У питаннях застосування РРО Закон № 265 є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон №509, застосовуються тільки в частині, не врегульованої Законом №265.
Отже, до перевірок РРО застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок (ст. 11 Закону № 509). Тому посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення перевірок РРО за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку. Наказом Державної податкової адміністрації України №355 від 27.03.2008 р. затверджено методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків(далі за текстом - Методичні рекомендації), згідно з якими з метою налагодження належної взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, а також забезпечення об'єктивності та прозорості при здійсненні контрольно - перевірочної роботи.
Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій, встановлено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі - продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п.3.2 Методичних рекомендацій, перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках, проводяться групою у складі не менше двох осіб за наявності у них службових посвідчень.
Форма направлення на перевірку затверджена Наказом ДПА України №335 від 27.05.2008 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», згідно з якою у направленні вимагається зазначити найменування, ПІП платника податку, код за ЕДРПОУ, ідентифікаційний код.
У межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником і податкових органів планами-графіками.
Зважаючи на те що метою перевірки було саме питання дотримання вимог чинного законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не стосувалося своєчасності, достовірності, і повноти нарахування і сплати податків та зборів, то вданому випадку повідомлення за 10 днів законодавством не передбачено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що перевірка працівниками державної податкової служби була проведена на підставі відповідних документів та у відповідності до вимог вказаного вище Закону.
З огляду на вище наведене, судом першої інстанції обґрунтовано та всебічно досліджено докази по справі, з'ясовані всі обставини. Рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Доводи апелянта є необґрунтованими, судом першої інстанції були перевірені всі факти, які виклав апелянт в своїй апеляційній скарзі, кожному з них була дана належна оцінка.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Ухвали складено 06.07.2010 року.)