Справа: № 2а-1594/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"01" липня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - Лугового Володимира Геннадійовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -
У лютому 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, в якому просили суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2008 року №0000732200/0, яке було винесено за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №0000732200/0 від 21.08.2008 року.
Не погоджуючись з даною Постановою суду, представником відповідача подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року та постановити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального справа
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.08.2008 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000732200/0, яким позивачу визначено суму пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 34276,00 грн.
Зазначене рішення прийнято ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі акту «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по контракту №01/12-05від 01.12.2005 року з фірмою «ITOCHU rporation» (Японія) згідно повідомлення АБ «ІНГ Банк Україна» від 02.08.2007 року №809».
Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перевищено встановлений Законом термін відстрочення імпортних операцій в 90 календарних днів за вищевказаним контрактом з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується без наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, в результаті чого податковим органом, відповідно до приписів ст. 4 вказаного Закону, нараховано пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від митної вартості недопоставленої продукції.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з викладеними в Акті перевірки висновками, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 01.12.2004 р. між позивачем та фірмою «ITOCHU rporation» (Японія) укладено контракт N 01/12-05 на імпорт на територію України товару, за умовами якого продавець продав, а покупець (позивач) купив товар на умовах (Інкотермс 2000). За вказаним контрактом позивачем 11.04.2007 р. здійснено авансовий платіж на суму 32788,80 доларів США.
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що товар за вказаним контрактом від 01.12.2005 р. надійшов на митну територію України та знаходився під митним контролем відповідно до ІМ 40 ТД №205047 від 15.06.2007 р. Вантажно-митні декларації на отриманий товар оформлені позивачем 17.09.2007 р.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Як вірно встановлено судом попередньої інстанції, товар за вищевказаними контрактами N 01/12-05 від 01.12.2004 р. з фірмою «ITOCHU rporation» (Японія) надійшов на митну територію України в межах термінів, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
При цьому, відповідно до вказаної статті «Моментом здійснення імпорту» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України.
Так, зокрема, пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.
Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару «Під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем» з відповідною датою перетину митного кордону.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанцій на те, що відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажно-митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.
Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що саме з оформлення вантажної митної декларації пов'язано здійснення імпортної операції.
Однак, переглядаючи рішення суду першої інстанції на відповідність його нормам матеріального та процесуального права. Колегія суддів звертає увагу на те, що постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що штрафні санкції до позивача застосовані рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не податковим повідомленням - рішенням, як зазначив позивач у своєму позову.
Враховую наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року підлягає зміні в частині визначення рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції було правильно по суті вирішено справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційні скарги представника відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - Лугового Володимира Геннадійовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини Постанови в наступній редакції:
«Визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000732200/0 від 21.08.2008 року».
В решті Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Ухвали складено 06.07.2010 року).