Справа: № 2а-3788/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"24" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.,
Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивача Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області та відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -
В липні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області звернулись до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі, в якому просили суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути неприйняті до відшкодування кошти в сумі 135434,87 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі щодо відмови відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особовим справа потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання державну адресну допомогу; суми пенсій осіб, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року; не прийнятих до заліку сум підвищення до пенсії, відповідно до Постанови КМ України від 11.03.2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за період з квітня по червень 2009 року; не прийнятих до заліку сум витрат на виплату та доставку пенсій за зазначений період року (крім витрат на виплату та доставку допомоги на поховання ОСОБА_3). В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Звертаючись до апеляційного суду з відповідним проханням, позивач посилається на невірне застосування Черкаським окружним адміністративним судом норм матеріального права.
Відповідачем також подано апеляційну скаргу на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржувана Постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
В судове засідання сторони не з'явились, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звертаючи до суду з адміністративним позовом, Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області, просили суд визнати незаконним дії відповідача щодо відмови відобразити в акті щомісячної звірки витрат:
- по особовим справа потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- по виплаті щомісячної державної адресної допомоги;
- суми пенсій осіб, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року;
- суми підвищення до пенсії, відповідно до Постанови КМ України від 11.03.2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за період з квітня по червень 2009 року;
- на виплату та доставку пенсій 1,56 відсотка від сум виплачених пенсій за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року.
Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови відобразити в акті щомісячної звірки заявлених позивачем витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що дані витрати були понесені позивачем, а тому підлягають включенню до актів звірки з метою відшкодування.
Однак, з вказаним висновком Черкаського окружного адміністративного суду не можна погодитись.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
При цьому, збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та статей 1, 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. Кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (далі - Порядок).
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій та допомог.
Зокрема, пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України має відшкодувати витрати, пов'язані з виплатою даних пенсії, допомоги та витрат.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Спір між сторонами виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат:
- по особовим справа потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- по виплаті щомісячної державної адресної допомоги;
- суми пенсій осіб, які отримали каліцтво або втратили годувальника на підприємстві республік колишнього СРСР і інших територіях за кордоном України за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року;
- суми підвищення до пенсії, відповідно до Постанови КМ України від 11.03.2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за період з квітня по червень 2009 року;
- на виплату та доставку пенсій 1,56 відсотка від сум виплачених пенсій за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року.
Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлює що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
З наведеного слід зробити висновок, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою наведених вище пенсії та допомог підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права щодо визнання дій відповідача неправомірними не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної державної адресної допомоги, суми підвищення до пенсії, відповідно до Постанови КМ України від 11.03.2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за період з квітня по червень 2009 року, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
А тому колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині не підлягає до задоволення.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача не прийнятих до заліку виплат, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 5-7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, питання щодо стягнення неприйнятих сум має вирішуватись на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України, а тому підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині не має.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції у задоволенні позову в цій частині відмовлено обґрунтовано та відповідно до норм діючого законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі про визнання дій неправомірними та стягнення коштів - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Постанови складено 29.06.2010 року.)