Справа: № 2-а-2822/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"24" червня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання роз'яснення протиправним, -
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якому просив суд визнати роз'яснення Міністерства фінансів України від 10.04.2009 року №31-24040-13/23-1886/2045, згідно з яким він в 2008 році не мав права на компенсацію витрат від знецінення грошових заощаджень, протиправним (незаконним); визнати дії Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо відмови у виплаті позивачу компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень з мотивів, що він не є громадянином України, вчинені 30.09.2008 року, протиправними (незаконними); визнати за позивачем право на отримання компенсації від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України»; зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» виплатити позивачу компенсацію витрат від знецінення грошових заощаджень в сумі 1000 грн. за рахунком №91551.100785/2, відповідно до Постанови КМ України від 09.01.2008 року №1.
В подальшому позивач 26.06.2009 року змінив свої позовні вимоги (а.с. 34-37) та просив суді визнати дії Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо відмови у виплаті йому компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень з підстави, що він не є громадянином України, вчинені 30.09.2008 року протиправними та зобов'язати ВАТ «Державний ощадний банк України» виплатити позивачу компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в сумі 1000 грн. за рахунком №91551.100785/2, відповідно до Постанови КМ України від 09.01.2008 року №1.
Ухвалою суду від 30.06.2009 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті компенсації протиправними (незаконними), визнання за позивачем права на отримання компенсації та зобов'язання відповідача виплатити компенсацію в сумі 1000 грн.
Дана Ухвала суду позивачем не оскаржувалась.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Кабінету міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання роз'яснення протиправними - відмовлено, оскільки позивач оскаржує лист - відповідь Міністерства фінансів України, при цьому жодних вимог до Кабінету Міністрів України не ставить. Нормативно-правовий акт у вигляді листва і телеграм не допускається.
Не погоджуючись з даною Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що Постанова Вінницького окружного адміністративного суду є незаконною, в зв'язку з тим, що в ній допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається із адміністративного позову та зміненого адміністративного позову, ОСОБА_3 не просив суд визнати незаконними дії КМ України та МФ України, він лише просив визнати роз'яснення Міністерства фінансів України неправомірними.
Жодних вимог до Кабінету Міністрів України позивач в своєму адміністративному позові не висуває, а тому колегія суддів приходить до висновку, що предмет спору між зазначеними сторонами відсутній.
Щодо вимог позивача щодо визнання роз'яснення Міністерства фінансів України неправомірним, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що лист Міністерства фінансів України від 10.04.2009 року являє собою ґрунтовну та вичерпну відповідь на питання, викладені в заяві позивача від 28.02.2009 року і не є нормативно-правовим актом.
Роз'яснення Міністерства фінансів України, викладене в листі від 10.04.2008 року ґрунтується на нормах діючих нормативно-правових актів, а саме Законі України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» та Постанові Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року №1 «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР».
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Вінницький окружний адміністративний суд, при постановленні Постанови повно та об'єктивно встановив всі обставини по справі, дав їм належну правову оцінку та постановив рішення відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Ухвали складено 29.06.2010 року).