Справа: № 2-а-2988/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"24" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.,
Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року у справі за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У червні 2009 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, в якому просила суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.01.2009 року №0017621721.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що, постановляючи судове рішення, суд допустив невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного рішення.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що доходи, отримані позивачем понад встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ліміт, підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Однак, з вказаним висновком суду першої інстанції не можна погодитись.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Вінниця була проведена позапланова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_3 вимог податкового та валютного законодавства за період з 15.06.2007 року по 16.12.2008 року.
За наслідками даної перевірки було складено Акт №3135/17 від 19.12.2008 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 1, 2, 4 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №746Є99 від 28.06.1999 року.
На підставі отриманих внаслідок проведеної перевірки даних відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0017621721/0 від 09.01.2009, яким визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку громадян у сумі 9869,63 грн. за 3 квартал 2007 року.
Приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення, податковий орган вважає, що у випадку перевищення платником податків встановленого пунктом 1 статті 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» граничного розміру обсягу виручки від підприємницької діяльності - 500000 грн., обсяг виручки повинен включатися до складу сукупного оподаткованого доходу і підлягати оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктами 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» та статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Необхідно зазначити, що спеціальним законодавством, яке регламентує порядок оподаткування доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Виходячи зі змісту положень статті 1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, в тому числі для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Згідно статті 2 даного нормативно-правового акту суб'єкти малого підприємництва є фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
За приписами наведеної норми, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Відповідно до статті 5 Указу у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач з I по ІІІ квартал 2007 року знаходилась на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку.
У ІІІ кварталі 2007 року позивачем було допущено перевищення обсягу реалізації продукції на суму 87730 грн., що зумовило перехід позивача СПД ОСОБА_3 з IV кварталу 2007 року на загальну систему оподаткування. ДПІ у м. Вінниці було про це відомо, що підтверджується записами в Акті перевірки позивача, зробленими працівниками відповідача.
Згідно пунктів 5 та 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року N 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727», на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 «Про прибутковий податок з громадян» (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу), що і було зроблено позивачем.
За таких обставин, донарахування ДПІ у м. Вінниці спірним податковим повідомлення-рішення податкового зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян в сумі 87730,00 грн. є безпідставним.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а оскаржувана Постанова Вінницького окружного адміністративного суду постановлена з порушення норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а Постанова Вінницького окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2009 року - скасуванню з постановленням нового рішення.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу позивача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року - задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2009 року №0017621721/0.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В.Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Постанови складено 29.06.2010 року).