Справа: № 2-а-2919/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"24" червня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.,
Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» про стягнення заборгованості, -
У червні 2009 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просили суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» адміністративного-господарські санкції в розмірі 8622,54 грн. та пеню в розмірі 217,35 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в результаті чого мало місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і відповідно неправильно винесене судове рішення.
В судове засідання сторони не з'явився представник апелянта, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до положень Закону України «Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні» вчинив всі необхідні дії для працевлаштування необхідної кількості інвалідів на своєму підприємстві, тобто вжив всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, а тому підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій не має.
З вказаними висновками суду першої інстанції не можна не погодитись.
За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 181 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
У частині 1 статті 20 даного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року N 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог законодавства, ПСП «Перемога» зверталось письмово до Томашпільського районного центру зайнятості зі звітом про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, протягом 2008 року підприємство приймало участь в семінарах та міні-ярмарках вакансій, які проводились центром зайнятості (а.с. 10, 11).
За таких обставин, судом першої інстанції у задоволенні позову відмовлено обґрунтовано та відповідно до норм діючого законодавства, а доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу позивача Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206, 212, 256 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу позивача Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Ухвали складено 29.06.2010 року.)